Сезон Бундесліги 1997—1998 був 35-м сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості Німеччини. Він розпочався 1 серпня 1997 і завершився 9 травня 1998 року. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія».

Формат змагання Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по три турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а три найгірші команди вибували до Другої Бундесліги.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1996—1997 «Фортуна» (Дюссельдорф), «Фрайбург» і «Санкт-Паулі» за результатами попереднього сезону вибули до Другої Бундесліги. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Кайзерслаутерн», «Вольфсбург» і «Герта» (Берлін).

Огляд сезону Основна боротьба за чемпіонський титул точилася між діючим чемпіоном країни «Баварією» (Мюнхен) та «Кайзерслаутерном», який лишень повернувся до найвищого футбольного дивізіону Німеччини, вигравши попереднього сезону Другу Бундеслігу. Принциповості протистоянню додавала персона головного тренера «Кайзерслаутерна», Отто Рехагеля, якого звільнили з аналогічної посади в «Баварії» навесні 1996 року.

Про свої амбіції на сезон «Кайзерслаутерн» заявив у першому ж турі, здолавши діючого чемпіона на його рідному Олімпіаштадіоні 1:0. Надалі команда продовжувала демонструвати впевнену гру, набравши у першій половині сезону на 4 очки більше за мюнхенців і очолюючи турнірну таблицю. Друге коло чемпіонату розпочалося очною зустріччю лідерів, у якій «Баварія» не змогла реваншуватися за домашню поразку і на полі «Кайзерслаутерна» поступилася 0:2, що дозволило останньому збільшити свій відрив у чемпіонських перегонах до семи очок. Надалі «Кайзерслаутерн» зберіг лідерство і вже в передостанньому турі оформив чемпіонство, ставши першою командою в історії Бундесліги, що стала чемпіоном країни у першому ж сезоні після підвищення у класі з Другої Бундесліги.

Команди-учасниці

Клуб Місто Стадіон Вміщує Берлін Олімпіаштадіон 76,000 Білефельд Білефельд Альм 22,512 Бохум Воновія Рурштадіон 36,344 Бремен Везерштадіон 36,000 Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 55,000 Дуйсбург Ведауштадіон 30,128 Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000 Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 38,500 Карлсруе Вільдпаркштадіон 33,800 Кельн Рейн Енергі Штадіон 55,000 Леверкузен БайАрена 22,500 Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500 Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000 Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000 Росток ДКБ-Арена 25,850 Гельзенкірхен Паркштадіон 70,000 Штутгарт Готтліб-Даймлер-Штадіон 53,700 Вольфсбург VfL-Штадіон 21,600

Турнірна таблиця

Результати

Найкращі бомбардири 22 голи Ульф Кірстен («Баєр 04»)

21 гол Олаф Маршалл («Кайзерслаутерн»)

14 голів Стефан Шапюїза («Боруссія» (Дортмунд)) Міхаель Претц («Герта» (Берлін))

13 голів Фреді Бобич («Штутгарт») Карстен Янкер («Баварія» (Мюнхен)) Юрген Петтерссон («Боруссія» (Менхенгладбах)) Тоні Польстер («Кельн») Рой Прегер («Вольфсбург») Бернгард Вінклер («Мюнхен 1860»)

Склад чемпіонів

«Кайзерслаутерн»Воротарі: Андреас Райнке (31); Лайош Сюч (3). Захисники: Мікаель Шенберг (32 / 4); Мирослав Кадлець (32 / 1); Гаррі Кох (31); Аксель Роос (31); Олівер Шефер (10); Рогер Луц (6); Андреас Бреме (к; 5); Янош Грутка (3). Півзахисники: Чіріако Сфорца (32 / 3); Андреас Бук (31 / 1); Мартін Вагнер (30 / 4); Ратіньйо (26 / 4); Маріян Христов (22 / 5); Міхаель Баллак (16); Томас Рідль (6 / 1); Андреас Бреме (5); Франк Грайнер (1); Паскаль Оджигве (1). Нападники: Марко Райх (31 / 1); Юрген Ріше (27 / 11); Олаф Маршалл (24 / 21); Павел Кука (22 / 5); Штефан Ертль (5). (кількість ігор і голів наведена у дужках)

Головний тренер: Отто Рехагель.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Петр Коуба ; Томас Франк.

Залишили команду по ходу сезону: Петр Коуба (до «Вікторії» (Жижков)).

Примітки

Посилання Архів Бундесліги сезону 1997/1998