Олександр Миколайович ГетманськийУ надійних (перевірених згідно з документами) джерелах Гетманський: Указ 2004, сторінка в Театрі Лесі Українки. У деяких джерелах (згідно з правописом) Гетьманський: ЕСУ, Указ 1994 (22 січня 1960, Харків — 1 квітня 2023, Київ) — український актор театру і кіно, Заслужений артист України (1994), Народний артист України (2004).

Життєпис Олександр Гетманський народився у Харкові 22 січня 1960 року.

У 1976 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Миколи Рушковського). У 1980 році закінчив акторський факультет (курс Олександра Сердюка) Харківського інституту мистецтв.

У 1980—1995 роках працював актором Київського театру юного глядача. У 1995 році Олександр Гетманський перейшов до Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. З 2004 року по 2022 рік він був актором Київського національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки.

Помер 1 квітня 2023 року після тривалої хвороби. Місце поховання — селище Високий Харківського району Харківської області.

Творчий доробок Театр Основні вистави у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра: «Венеціанський мавр» за п'єсою Вільяма Шекспіра «Отелло» — Отелло «Трохи вина…, або 70 обертів» за новелами Луїджі Піранделло — Пікаронне «Корсиканка» за п'єсою Іржі Губача «Наполеон і Жозефіна» — Наполеон Бонапарт «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсою Майкла Фрейна «Театр» — Селздон «Хто боїться?..» за п'єсою Едварда Олбі «Хто боїться Вірджинії Вульф?» — Джордж

Основні вистави у Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки:

«Весь Шекспір — за один вечір» — третій; «Дон Кіхот. 1938 р.» — Дон Кіхот; «Ледь мерехтить примарна сцена»… (Ювілей. Ювілей? Ювілей!); «Занадто одружений таксист» — Джон Сміт; «Дядечків сон» — Афанасій Матвійович Москальов; «Удаваний хворий» — Беральд (за однойменною п'єсою Мольєра); «Вишневий сад» — Гаєв Леонід Андрійович (за однойменною п'єсою Чехова); «Прибуткове місце» — Яким Якимович Юсов (за однойменною п'єсою Островського).

Фільмографія

 — Кілька любовних історій — Нутто  — Слід перевертня — Карпухін  — Вишивальниця в сутінках — Драган  — Золоті хлопці 2005 — Зцілення коханням — лікар 2005 — Сестри по крові — лікар  — Все включено 2006 — Жіноча робота з ризиком для життя — Уваров 2006 — Дивне Різдво — Георгій Самойлов 2006 — Таємниця Маестро (режисер М. Федюк) — Шишковський 2006 — Ангел-хранитель — прокурор  — Позаземної — майор 2007 — Ворог номер один — Борис 2007 — Серцю не накажеш — Борис, приятель Андрія  — Альпініст — Віктор Миколайович 2008 — Загін — начальник розплідника 2008 — Сила тяжіння — Борис Сухов  — Її серце — лікар-кардіолог 2009 — Викрадення Богині — шпрехшталмейстер 2009 — Право на помилування — суддя  — 1942 — генерал-лейтенант 2010 — Коли на південь відлетять журавлі — Дмитро Львович  — Костоправ — Сергій Борисович 2011 — Хто кому хто — Іван Миколайович 2011 — Ластівчине гніздо — господар фірми  — Брат за брата 2 — Геннадій Степанович Сидорович 2012 — Особисте життя слідчого Савельєва — Матвій Ігорович 2012 — Любов зі зброєю — Михайло Русаковский 2012 — Одеса-мама — прокурор, начальник Чебанова 2012 — Порох і дріб — генерал-майор 2012 — Синдром дракона — Микола Миколайович  — Поцілунок! — Геннадій Степанович Сидорович 2013 — Мій тато льотчик — генерал 2013 — Вбити двічі — Захаров 2013 — Холостяк — Микола Іванович 2013 — Поводир — комісар ОДПУ  — Братерські узи — Василь Борисович Андрєєв 2013 — Лабіринти долі — Ілля Анатолійович 2013 — Поки станиця спить — Тихон Федорович Кушнірів 2016 — Хазяйка — мер Аніканово

Нагороди та премії

1994 — Заслужений артист України 2004 — Народний артист УкраїниУказ Президента України від 21 серпня 2004 року № 951

Примітки

Посилання