Андрі́ївка-Клевцо́ве — село в Україні, у Комарській сільській громаді Волноваського району Донецької області.
Географічне розташування Село Андріївка-Клевцове розташоване на автошляху національного значення . Відстань до селища Велика Новосілка становить близько 42 км і пролягає автошляхом місцевого значення. Територія села межує з селом Підгаврилівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Історія Село засноване у 1782 році. До 1964 року мало назву — Андріївка-Клєвцове. З 1964 року село отримало назву — Іскра.
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Андріївка-Клевцове.
19 вересня 2024 року, відповідно з постановою Верховної Ради України № 3984-IX у межах процесу деколонізації та повернення історичних назв, селу Іскра відновлена назва Андріївка-Клевцове.
У серпні 2025 року село було тимчасово окуповане російськими загарбниками. 17 серпня 2026 року на Олександрівському напрямку оператори 3-го полку ССО у взаємодії з одним із центрів психологічних операцій ССО та підрозділом «Triarium» провели комплексну операцію зі звільнення села Андріївка-Клевцове. 30 російських окупантів здалися в полон. Тих, хто продовжив чинити опір, було знищено.
Символіка Золотий гарбуз, із зеленим листям на ньому є центральним елементом герба. Під час святкування Дня села останнім часом можна побачити багато гарбузів. Взагалі, гарбуз — символ закінчення сезону врожаю. Бо вони останніми залишаються на полях та городах. Також є паралель із Гелловіном, символом якого є гарбуз, адже його кельтське святкування збігалося зі святом врожаю. Зірки на гербі — символ уже колишньої назви села (Іскра). Чорний колір поля символізує родючі землі та зв'язок із предками через обряд «Гоніння гадюк». Лазуровий правий край символізує річку Вовчу, що відмежовує село від Дніпропетровщини. Чорно-золота гадюка на ньому символізує обряд, бо розташована поза чорним полем, тобто поза межами села
Культура Місцевий обряд «Гоніння гадюк» внесений в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Обряд присвячений початку Великого Посту, який є часом покаяння в усіх поганих вчинках. Хоча обряд, скоріш за все, походить з дохристиянських вірувань, але з прийняттям християнства він набув нових рис. В обряді беруть участь виключно чоловіки. Вони повинні очистити оселю від злих духів, злиднів, лиха, всіляких хвороб та напастей, які називають «гадюками», «гадами» Кожна господиня готується до зустрічі з «полазниками», як називають у селі тих, хто ходить від двору до двору. Господиня з гостинцями чекає вдома до себе гостей-полазників. Перший день Великого Посту іменують «жилавим понеділком». В цей день жінкам категорично заборонено ходити по сусідах — є повір'я, що в цей день жінка, коли зайде до чужої оселі, приносить в хату лихо, нещастя. Біля двору хлопці вітають господарів із початком Великого Посту і пропонують «прогнати гадюк» з хати та подвір'я. Після цього господарі дякують полазникам за проведений ритуал, за те, що не минули їхньої хати, і дають гостинці. Дітям та юнакам горіхи, цукерки, пиріжки, яблука, а дорослим чоловікам підносять чарку. Обряд закінчується за селом в степу спаленням допоміжного «інструментарію» та загальною вечерею з того, чим пригощали господарі.
Населення За даними перепису 2001 року населення села становило 777 осіб, із них 94,59 % зазначили рідною мову українську, 5,02 % — російську, 0,26 % — вірменську та 0,13 % — грецьку мову .
Станом на 7 квітня 2025 року чисельність населення складала 76 осіб.
Відомі особистості Уродженці села: Бондар Григорій Васильович ( 22 квітня 1932 — † 27 січня 2014) — доктор медичних наук (1972), професор (1974), академік АМНУ (онкологія, 10.2002); завідувач кафедри онкології Донецького державного медичного університет (з 1975); генеральний директор Донец. обл. протипухлинного центру; чл. Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 04.2006); депутат Донецької міської ради (з 04.2006). Соседенко Григорій Васильович (1934—2013) — начальник управління будівництва Південноукраїнської АЕС, почесний громадянин міста Південноукраїнськ, кавалер Ордена Жовтневої революції (СРСР).
Примітки