Дені́ Подаліде́с (; 22 квітня 1963, Версаль, Сен-е-Уаз, Франція) — французький театральний та кіноактор, театральний та кінорежисер, сценарист та письменник.
Біографія Дені Подалідес народився 22 квітня 1963 року у Версалі (департамент Сен-е-Уаз, Франція) в родині фармацевта. У нього є троє братів: Бруно (1961), Ерік (1969) і Лоран (1972). Його старший брат Бруно став відомим кінорежисером і сценаристом. Дені Подалідес вивчав філософію і літературу в Ліцеї Фенелона в Парижі, після цього вступив на акторські курси Флорана. У 1984 році Подалідес вступив до Вищої національну консерваторію драматичного мистецтва, де подружився з Еммануелем Бурдьє, сином знаменитого соціолога П'єра Бурдьє.
Кар'єра
Театр 27 січня 1997 року Дені Поділідес увійшов до трупи театру Комеді Франсез, а 1 січня 2000 року став його 505-м . На театральній сцені актор втілив образи героїв п'єс таких визнаних класиків, як Мольєр, Евріпід, А. Чехов, П'єр Корнель, Жан Расін, Микола Гоголь, Тургенєв, Карло Ґольдоні, О. Островський і багатьох інших. Часто він бере участь в постановках, автором яких є його друг Еммануель Бурдьє. Крім того, Подалідес озвучував кілька радіопостановок для французького радіо, таких як, наприклад, «Племінник Рамо» Дені Дідро або «Шинель» Миколи Гоголя.
Дені Подалідес кілька разів виступав в ролі театрального режисера сам і спільно з іншими авторами (Еммануелем Бурдье та Еріком Руфом). Так, у 2006 та 2008 році ним було поставлені успішні п'єси «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана і «Фантазіо» авторства Альфреда де Мюссе. У 2012 році він керував постановкою «Дона Паскуале» Гаетано Доніцетті в Театрі Єлисейських полів.
Кінематограф У 1989 році Дені Подалідес дебютував як кіноактор у фільмі «Ксенія». У 1992 році актор знявся в короткометражному фільмі «Версаль, лівий берег», завдяки якому отримав свій перший успіх. Перші великі проекти в кінокар'єрі актора з'явилися протягом 1994—2000 років. Серед відомих робіт Подалідеса того періоду — ролі у стрічках Анрі Вернея «Матір» (1992), Коліна Серро «Прекрасна зелена» (1996), а також у міні-серіалі Жозе Даян «Знедолені» (2000) за однойменним романом Віктор Гюго. Загалом Подалідес знявся у понад ста кіно-, телефільмах та серіалах.
У період з 2004 по 2010 роки Подалідес знявся у таких стрічках, як «Приховане» (2004) Міхаеля Ганеке, «Код да Вінчі» за однойменним романом Дена Брауна (2006) Рона Говарда, «У кожного своє кіно» (2007) декількох режисерів, «Останній урок» (2008) Жана-Поля Лілієнфельда та ін.
У 2011—2019 роках Подалідес взяв участь у створенні фільмів Ксав'є Дюрринже «Завоювання» (2011), у якому зіграв головну роль Ніколя Саркозі (номінація на французьку національну кінопремію «Сезар» 2012 року за найкращу головну чоловічу роль), Бенжамена Геджа «Правила життя французького хлопця» (2013), Рошді Зема «Шоколад» (2016), де втілив образ кінорежисера Луї Люм'єра та ін. У 2017 році актор зіграв другорядну роль у фільмі Ніколя Бедоса «Він і Вона» та одну з головних ролей у драмі Альбера Дюпонтеля «До побачення там, нагорі». У 2018 році Подалідес знявся в мелодрамі Крістофом Оноре «Насолоджуватися, кохати та швидко бігати», за роботу у якому був номінований як найкращий актор другого плану на «Сезара» за 2018 рік.
Фільмографія (вибіркова)
Актор
Сценарист та режисер
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Версаль, лівий берег Versailles Rive-Gauche || || |- ||||| Тільки Бог мене бачить || Dieu seul me voit Свобода-Олерон Liberté-Oléron || || |- ||||| Зелений рай || Vert paradis Прощавай, Берто, або Похорони бабусі Adieu Berthe — L'enterrement de mémé || || |- ||||| Сірано де Бержерак || Cyrano De Bergerac Витівки Скапена Les Fourberies de Scapin || || |- ||||| Комеді Франсез: Лукреція Борджіа || Lucrezia Borgia
Визнання
Нагороди та номінації Дені ПодалідесаРікКатегоріяФільмРезультат Найкращий актор-новачокЖанна і чудовий хлопець Приз журі найкращому акторові другого плануПропуск Найкращий актор другого плануЦілуй, кого хочеш Найкращий акторЗавоювання Найкращий оригінальний сценарійПрощавай, Берто, або Похорони бабусі Найкращий актор другого плануНасолоджуватися, кохати та швидко бігати
Примітки
Посилання