Никифоровський район () — адміністративно-територіальна одиниця (район) і муніципальне утворення (муніципальний район) на заході центральної частини Тамбовської області Росії. Займає територію 191,4 км², в тому числі понад 90 000 гектарів зайняті під сільськогосподарськими угіддями, з яких близько 65 000 га — ріллі. Адміністративний центр — селище міського типу Дмитрівка. Станом на 2018 рік населення складало 17 117 осіб.
Географія Район розташований на Оксько-Донській (Тамбовській) рівнині. Межує з Сосновським, Тамбовським, Петровським, Мічурінським та Староюр'євським районами області.
Територією району протікають річки Польной Вороніж, Сурена, Ярославка. На його території, недалеко від села Ярославки, знаходиться велике Ярославське водосховище.
Через район проходять Рязано-Уральська залізниця, нафтопровід «Дружба», федеральні траси Москва — Астрахань і Тамбов — Липецьк.
В районі переважають вилугувані чорноземи.
Історія Район сформований у 1928 році у складі Козловської округи Центрально-Чорноземної області. 1930 року включений безпосередньо у Центрально-Чорноземну область, з 1934 року перебував у Воронезькій області, а у 1934 році увійшов до складу Тамбовської області. 1963 року був скасований, а 1965 року відновлений у сучасних межах.
В стародавні часи місцевість району населяли мордовські племена і тюркомовні кочовики. Заселення цих земель з слов'янами датується першою половиною XVII століття. Поблизу укріпленого Бєльського містечка виникли слободи служивих людей, які стали селами Західною та Східною Старинками. Пізніше з'явилися населені пункти Нікольське, Туровка, Богоявленське; у XVIII столітті — Дмитрівка, Катериніно, Машково-Сурена, Озерки, Сабуро-Покровське, Старе Сабурово; у XIX столітті — Голіцино, Сичовка, Ярославка.
У роки німецько-радянської війни понад 14 тисяч мешканців району пішли на фронт. Біля 6,5 тисяч загинули. На території району знаходився аеродром базувавння авіації далекої дії. 1995 року на його місці закладений пам'ятний знак.
Економіка На протязі всієї історії свого розвитку район позицінівав себе переважно у сільськогосподарському виробництві та харчовій промисловості. В районі розташований Никифоровський цукровий завод, один з найбільших в Росії цукрових заводів, що входить в холдинг ЗАТ «Російський цукор». Його потужність дозволяє переробляти близько 7 тисяч тонн цукрових буряків на добу. На території району діє Катерининська дослідна станція (село Екатериніно).
Також в районному центрі — селищі Дмитрівці — функціонують три елеватори, молочний цех. 7 липня 2009 року в районі запущений зерносклад на 240 тисяч тонн — найбільший в Росії. У селі Сабуро-Покровському діє комбінат хлібопродуктів, оснащений сучасним обладнанням.
Основні сільськогосподарські культури, вирощувані на території району — цукрові буряки, соняшник, зернові, кормові культури, розвинене садівництво та тваринництво. Аграрна галузь представлена кількома великими господарствами: ВАТ «Голіцино» рільничого і молочного напряму, ТОВ «Центральне», в якому функціонують недавно побудований свинокомплекс і запущений в липні 2012 року потужний комбікормовий цех, рільничими підприємствами ТОВ «Агротехнології», ТОВ «Агро Віста Тамбов», ТОВ «Брахросагро», а також рядом більш дрібних агровиробничих товариств та великою кількістю фермерських господарств, крім рільництва, що займаються розведенням овець і молочної худоби.
У 2012 році в районному центрі було відкрито найбільший елеватор по зберіганню та переробці зерна в Європейській частині Росії — і в цілому, в країні.
Пам'ятки культури та природи
Миколаївська церква (Катериніно); Іоанно-Богословська церква (Дмитрівка); Казанська церква (Туровка); «Татарський вал», дендрологічний парк (Катериніно);
Особистості Сабетов Костянтин Ілліч (1921—1986) — радянський партійний і політичний діяч, очолював район; Подольський Олександр Михайлович ( 1945) — радянський партійний і політичний діяч, очолював район;
Примітки
Література