Альфред Рідль (, 2 листопада 1949, Відень — 7 вересня 2020, там само) — австрійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду клубу «Аустрія» (Відень), в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 98 матчах чемпіонату. За цей час двічі виборював титул чемпіона Австрії і одного разу став володарем Кубка Австрії. Рідль у складі віденської «Аустрії» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,59 голу за гру першості і в останньому сезоні з клубом, 1971/72, з 16 голами став найкращим бомбардиром чемпіонату Австрії.

Згодом з 1972 по 1980 рік грав у складі бельгійських клубів «Сент-Трюйден», «Антверпен» та «Стандард» (Льєж). У новому чемпіонаті результативний нападник також був на провідних ролях, і двічі (у сезонах 1972/73 і 1974/75) ставав найкращим бомбардиром чемпіонату.

Сезон 1980/81 Рідль провів у французькому «Меці», після чого повернувся на батьківщину, де в 1981, виступаючи за ГАК (Грац), знову став володарем Кубка Австрії.

Завершував професійну ігрову кар'єру у клубах «Вінер Шпорт-Клуб» і «Медлінг», де грав до 1985 року.

Виступи за збірну В квітні 1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Австрії в грі проти збірної Угорщини. Згодом, після невеликої перерви, у 1978 році провів ще три гри за збірну, які стали останнім для гравця.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1986 року, очоливши тренерський штаб аматорського клубу , де пропрацював з 1986 по 1987 рік. Після цього працював у тренерському штабі рідної «Аустрії» (Відень), а також на запрошення свого співвітчизника працював з молодіжною командою саудівського «Аль-Іттіхада». 1989 року став головним тренером команди «Вінер Шпорт-Клуб», тренував віденську команду один рік.

Після чемпіонату світу 1990 року він замінив Йозефа Гікерсбергера на посаді головного тренера збірної Австрії. Втім в кінці 1991 року він був звільнений, оскільки не зміг пройти кваліфікацію на Євро-1992. Всього під керівництвом Рідля австрійська команда провела 8 ігор, здобувши лише 1 перемогу, 3 нічиїх і зазнавши 4 поразки.

Після цього, попрацювавши на батьківщині зі скромним , Альфред вирушив до Африки, де працював з «Олімпіком» (Хурібга), у складі якого став фіналістом Кубка Марокко 1993/94, а згодом прийняв пропозицію попрацювати в єгипетському клубі «Замалек», який вивів до фіналу Кубка африканських чемпіонів 1994 року.

У 1997—1998 роках був головним тренером збірної Ліхтенштейну, після чого протягом 3 років, починаючи з 1998 року, був головним тренером збірної В'єтнаму.

2001 року став головним тренером команди «Аль-Сальмія», з якою в тому ж році виграв Кубок Кувейту та Кубок наслідного принца Кувейту, а також став віце-чемпіоном країни. В наступні роки команда австрійця серйозних здобутків не отримала і після програного фіналу національного кубка у 2003 році Рідль повернувся до збірної В'єтнаму, яку з невеликою перервою на роботу зі збірною Палестини тренував до 2007 року. З в'єтнамцями взяв участь у домашньому Кубку Азії 2007 року, де допоміг збірній вперше в історії вийти до чвертьфіналу турніру. Втім наприкінці 2007 року, після невиразного виступу на на іграх Південно-Східної Азії він був звільнений і замінений португальським тренером Енріке Калішту.

У жовтні 2008 року він повернувся до В'єтнаму, щоб тренувати футбольний клуб «Хайфонг», проте вже наступного року був звільнений через низькі результати . Натомість 9 липня 2009 року він став головним тренером збірної Лаосу, де пропрацював один рік .

4 травня 2010 року Альфред Рідль був названий новим головним тренером збірної Індонезії. В тому ж році він привів індонезійську команду до фіналу чемпіонату Південно-Східної Азії, де команда австрійського тренера програла Малайзії. Втім 13 липня 2011 року Рідль був звільнений в результаті скандалу всередині Індонезійської футбольної асоціаціїThe Jakarta Post: PSSI Fires Riedl Appoints New Coach . Після цього Альфред працював технічним директором зі збірною Лаосу, а потім був керівником молодіжного відділу бельгійського клубу «Візе», поки у грудні 2013 року не повернувся до роботи зі збірною Індонезії, підписавши 3-річний контракт . Його контракт був розірваний за взаємною згодою в кінці 2014 року, після того, як Індонезія не змогла вийти з групи на чемпіонаті Південно-Східної Азії 2014 року.

На початку 2015 року очолив індонезійський ПСМ (Макасар), але у квітні того ж року подав у відставку через проблеми зі здоров'ям. Натомість 2016 року Рідль втретє очолив збірну Індонезії, цього разу знову привів команду до фіналу чемпіонату Південно-Східної Азії, повторюючи результат 2010 року. Після того, як Індонезія поступилася Таїланду у фіналі, його контракт не був продовжений.

Статистика виступів + Клубна кар'єраКлубСезонЛігаКубкиКубок Австрії, Кубок БельгіїЄврокубкиКубок європейських чемпіонів, Кубок УЄФА, Кубок володарів кубків УЄФА, Кубок Інтертото.РазомІгорГолівІгорГолівІгорГолівІгорГолівАустрія (Відень)1967/68100000101968/691919421024211969/702510205232121970/712913576440241971/72211635312722Разом9558141415712479«Сент-Трюйден»1972/732616310029171973/74301734003321Разом563365006238Антверпен1974/753428754145341975/762061100217Разом543486416641Стандард (Льєж)1976/773218230034211977/783119446141241978/7915310001631979/80271341623716Разом1055311812312864Мец1980/811960000196Разом1960000196 ГАК1980/8117311001841981/8225943213113Разом421254214917Вінер Шпорт-Клуб1982/8325610302961983/842792000299Разом521530305815 Медлінг1984/850021--21Разом00210021Всього за кар'єру42321149383612508261

Титули і досягнення

Як гравця Чемпіон Австрії (2): «Аустрія» (Відень): 1968–69, 1969–70 Володар Кубка Австрії (1): «Аустрія» (Відень): 1970–71 ГАК (Грац): 1980–81

Як тренера Володар Кубка Кувейту: 2001 Володар Кубка наслідного принца Кувейту: 2001

Індивідуальні Найкращий бомбардир чемпіонату Австрії: 1971/72 (16 голів) Найкращий бомбардир чемпіонату Бельгії: 1972/73 (16 голів), 1974/75 (28 голів)

Примітки

Посилання