Борис Іванович Белошапка ( 9 квітня 1962, Калинівка, Вінницька область, УРСР) — український радянський та український футболіст, тренер та адміністратор, виступав на позиції воротаря. Майстер спорту СРСР, майстер спорту України. З 2014 року має російське громадянство, співпрацює з окупаційною владою Криму та місцевими колаборантами.
Життєпис Займався в ДЮСШ Калинівки, перший тренер — Олександр Брус. З 1981 року — в команді другої ліги «Дніпро» (Могильов), з якої в 1982 році вийшов у першу лігу, де провів один сезон. У 1985 році перейшов у команду вищої ліги «Динамо» (Мінськ), де був дублером Івана Жекю. Зіграв за команду два поєдинки — 21 серпня в домашньому матчі 23-го туру проти «Чорноморця» (4:1), де вийшов на заміну на 72-й хвилині«Динамо» Минск — «Черноморец» Одесса — 4 : 1 21.08.1985 Чемпионат СССР 1985 , а також 14 вересня в гостьовому матчі 1/8 фіналу Кубка СРСР проти «Факела» (3:1), де вийшов на 89-й хвилині«Факел» Воронеж — «Динамо» Минск — 1 : 3 14.09.1985 Кубок СССР 1985/86 , м'ячів не пропускав. У 1986-1991 роках у складі сімферопольської «Таврії» в 221 поєдинку пропустив 218 м'ячів у першості. У розіграші Кубка СРСР 1986/87 років разом з командою, яка грала в другій лізі, дійшов до півфіналу. У грі 1/4 фіналу проти «Металіста» відбив три післяматчевих пенальті.
У 1992 році виїхав до польського клуб «Мотор» (Люблін), де відіграв рік. Наступні чотири сезони провів в ізраїльському клубі «Маккабі» (Яффа). У 1997 році перейшов у кіровоградську «Зірку», потім повернувся в «Маккабі», де провів 14 матчів. У «Зірці» грав до початку сезону 1999/00 років, після чого повернувся в «Таврію», де працював тренером воротарів. Потім грав за клуби Узбекистану «Кизилкум» (2000-2002, 2004) та «Андижан» (2003), а також казахстанські «Ордабаси» і «Костуїн» (2003).
Повернувшись в Україну, працював у «Кривбасі», з 2005 року — в структурі донецького «Шахтаря» — в академії, в третій команді. У дублі був асистентом Валерія Яремченка, став дворазовим чемпіоном молодіжної першості. У 2010-2012 роках — адміністратор та тренер по роботі з воротарями в ФК «Іллічівець». У 2014 році повернувся до окупованого Криму, де швидко отримав російське громадянство. Пішов на співпрацю з російськими окупантами та місцевими колаборантами. У березні 2016 — червні 2017 — тренер по роботі з воротарями в місцевому фейковому клубі «ТСК-Таврія», а з липня 2017 року — старший адміністратор «команди».
Син Артем — також професіональний футболіст, виступає на воротарській позиції.
Досягнення Друга ліга чемпіонату СРСР Чемпіон (1): 1982
Чемпіонат УРСР Чемпіон (1): 1987
Вища ліга чемпіонату Узбекистану Бронзовий призер (1): 2002
Примітки
Посилання Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
Профіль гравця на сайті «Український футбол» Профіль на сайті «Історія Таврії» Профіль гравця на сайті footbook.ru Профіль тренера на сайті «Український футбол»