Ландо Норріс (; 13 листопада 1999) — британський і бельгійський гонщик, який зараз виступає під британським прапором у Формулі-1 за команду McLaren. Чемпіон світу 2025 року.

Після успішної картингової кар'єри, кульмінацією якої стала його перемога на Чемпіонаті світу з картингу з прямим приводом у 2014 році, Норріс перейшов до юніорських формул. Він здобув свій перший титул у Чемпіонаті Формули MSA 2015 року з командою Carlin Motorsport. У 2016 році він також здобув титули чемпіона в Toyota Racing Series, Єврокубку Формули-Рено 2.0 і Північноєвропейському кубку Формули-Рено 2.0, отримавши Autosport BRDC Award того ж року. Норріс здобув титул чемпіона в Європейській Формулі-3 у 2017 році та посів друге місце після Джорджа Расселла в чемпіонаті Формули-2 2018 року, виступаючи за команду Carlin.

Він був учасником Програми молодих гонщиків McLaren з 2017 по 2018 роки, після чого приєднався до McLaren у 2019 році, де став напарником Карлоса Сайнса-молодшого та дебютував у Формулі-1 на Гран-прі Австралії. Він здобув свій перший подіум у Формулі-1 на Гран-прі Австрії 2020 року та свій перший поул на Гран-прі Росії 2021 року. У 2024 році Норріс здобув свою першу перемогу в кар'єрі на Гран-прі Маямі, повторивши це досягнення в Нідерландах, Сінгапурі та Абу-Дабі, завершивши сезон на другому місці позаду чемпіона Макса Ферстаппена. У 2025 році він здобув ще сім перемог, включаючи Гран-прі у себе на батьківщині, у Великій Британії, і виграв свій перший чемпіонат світу серед пілотів у боротьбі за титул з Ферстаппеном і своїм товаришем по команді Оскаром Піастрі.

Станом на Гран-прі Абу-Дабі 2025 року Норріс здобув 1 титул чемпіона світу, 11 перемог у гонках, 16 поул-позицій, 18 найшвидших кіл і 44 подіуми у Формулі-1. Норріс має залишитися в McLaren щонайменше до кінця сезону 2027 року. Особисте життя Ландо Норріс народився в Бристолі, Англія. Його батько — Адам Норріс, пенсійний менеджер у відставці, один із найбагатших людей Брістоля, а також 501-ша найбагатша людина в країні (станом на 2018 рік). Його мати Сіска (уроджена Вауман) походить з регіону Фландрії в Бельгії. У нього є дві молодші сестри та старший брат Олівер, який також професійно займався картингом до 2014 року. Норріс має як британське, так і бельгійське громадянство і трохи розмовляє фламандською нідерландською. У ранньому дитинстві Норріс пробував займатися верховою їздою, потім кататися на квадроциклах і мотоциклах, перш ніж зацікавитись картингом після того, як батько взяв його на етап Британського чемпіонату з картингу у віці семи років. Норріс отримав освіту в школі-інтернаті Міллфільд у Стріті, СомерсетНовий чемпіон Формули-1 Ландо Норріс: гроші батька чи талант. Він залишив школу, не отримавши загальний атестат про середню освіту, але вивчав фізику та математику з персональним репетитором. Пізніше його сім'я переїхала до Гластонбері, щоб він міг жити вдома і продовжити кар'єру гонщика. На початку своєї кар'єри у Формулі-1 він спочатку проживав у Вокінгу поблизу штаб-квартири команди McLaren, але пізніше переїхав до Монако в 2022 році з фінансових причин.

У період із серпня 2021 року по вересень 2022 року Норріс зустрічався з португальською моделлю Луїзою Олівейрою. Норріс заявив, що він і Олівейра піддавалися жорстокому поводженню та погрозам смерті з боку онлайн-тролів.

Рання кар'єра

Норріс розпочав свою гоночну кар'єру у віці семи років, коли завоював поул-позицію в своєму першому національному змаганні. У 2013 році Норріс виступав у класі KF-Junior, вигравши Європейський чемпіонат CIK-FIA, Міжнародний суперкубок CIK-FIA та Євросерію WSK. Наступного року він виграв Чемпіонат світу CIK-FIA у класі KF з командою Ricky Flynn Motorsport, що зробило його наймолодшим чемпіоном світу з картингу в цій категорії.

У 2014 році Норріс дебютував в автомобільних перегонах у чемпіонаті Ginetta Junior Championship, серії підтримки Британського турингового чемпіонату. Він посів третє місце в чемпіонаті, вигравши чотири гонки та Кубок новачка. У 2015 році Норріс підписав контракт з Carlin Motorsport, щоб взяти участь у нещодавно заснованому чемпіонаті Формули MSA (тепер відомому як Британська Формула-4). Норріс переміг у чемпіонаті, здобувши вісім перемог, десять поул-позицій і чотирнадцять подіумів. Він також взяв участь в частині раундів Формули-4 ADAC та Італійської Формули-4 з командою Mücke Motorsport, де загалом здобув сім подіум та одну перемогу.

У січні 2016 року Норріс відправився в Нову Зеландію, щоб взяти участь в Toyota Racing Series з командою M2 Competition. Він переміг в чемпіонаті, здобувши шість перемог у гонках, включаючи Гран-прі Нової Зеландії. Після цього Норріс повернувся до Європи, щоб виступити у гонках Формули-Рено 2.0 з командою Josef Kaufmann Racing, взявши участь як в Єврокубку, так і в Північноєвропейському кубку. Він виграв обидві серії, здобувши загалом одинадцять перемог у гонках і та десять поспіль поул-позицій в Північноєвропейському кубку. У той же час Норріс взяв участь в частині раундів Британської Формули-3 BRDC і здобув чотири перемоги в одинадцяти гонках. У жовтні він виступив гостем у фінальному раунді Європейської Формули-3 на Гоккенгаймринзі, готуючись до Гран-прі Макао в листопаді. Норріс посів дев'яте місце в кваліфікації в Макао, але вибув з кваліфікаційної гонки після аварії на першому колі. В основній гонці він просунувся з двадцять шостого місця на стартовій решітці до одинадцятого на фініші.

У 2017 році Норріс провів повний сезон Європейської Формули-3 з командою Carlin, де боровся за чемпіонський титул з Йоелем Ерікссоном, Максиміліаном Ґюнтером та Каллумом Айлоттом. Норріс фінішував на подіумі у двадцяти з тридцяти гонок, включаючи дев'ять перемог, і також здобув вісім поулів. Він став чемпіоном за дві гонки до кінця, здобувши свій п'ятий чемпіонський титул за чотири роки. У листопаді Норріс вдруге виступив на Гран-прі Макао. Він посів друге місце в кваліфікації, але опустився на сьоме місце в кваліфікаційній гонці. Завдяки аварії між лідерами на останньому колі Норрісу вдалося фінішувати другим позаду Дена Тіктума. У наступні вихідні Норріс дебютував у Формулі-2 FIA з Campos Racing, замінивши Ральфа Бошунга в фінальному раунді на трасі Яс-Марина.

У 2018 році Норріс провів повний сезон Формули-2 FIA разом із напарником Серхіо Сетте Камарою в команді Carlin. Норріс виграв першу гонку на Міжнародному автодромі Бахрейну з поул-позиції, однак це виявилося його єдиною перемогою в сезоні. Він постійно набирав очки та займав подіуми, утримуючи лідерство в чемпіонаті до шостого раунду на Ред Булл Ринзі, де його обійшов в турнірній таблиці Джордж Расселл. Норріс зійшов в обох гонках одинадцятого раунду на автодромі Сочі, що виключило його з боротьби за чемпіонство та опустило його на третє місце в турнірній таблиці позаду Алекса Албона, хоча він повернувся на друге місце в чемпіонаті після останнього раунду на автодромі Яс-Марина.

Формула-1 У лютому 2017 року Норріс увійшов в програму молодих гонщиків McLaren. Після оголошення Зак Браун сказав, що Норріс був «чудовою перспективою», що заслуговує на нагороду. Пізніше того ж року Норріс взяв участь у запланованому тесті в середині сезону за кермом McLaren MCL32. Він встановив друге найшвидше коло у другий день тестів на Хунгароринзі. Наприкінці 2017 року Норріс став офіційним тестовим і резервним пілотом McLaren на сезон 2018. Норріс взяв участь у своєму першому вільному заїзді на Гран-прі Бельгії, проїхавши 26 кіл. Протягом року Норріс взяв участь ще в шести вільних заїздах.

McLaren (2019–дотепер)

2019

В сезоні 2019 року Норріс отримав роль основного пілота McLaren, ставши напарником Карлоса Сайнса-молодшого. Він кваліфікувався восьмим та завершив гонку на дванадцятому місці під час свого дебюту на Гран-прі Австралії. Він набрав свої перші очки у Формулі-1, фінішувавши шостим на наступній гонці в Бахрейні. На Гран-прі Китаю Норріс вперше за сезон був змушений завершити свою гонку достроково, після пошкоджень від зіткнення на першому колі з Даніїлом Квятом. Наступні сходи сталися на Гран-прі Іспанії після зіткнення з Ленсом Строллом і на Гран-прі Канади, де вогонь від гальм спричинив поломку підвіски.

Норріс був близьким до фінішу сьомим на Гран-прі Франції, але наприкінці гонки виникла проблема з гідравлічною системою, і в підсумку він фінішував на дев'ятій позиції. На Гран-прі Австрії він фінішував шостим, повторивши свій найкращий результат на той момент. Він був змушений стартувати дев'ятнадцятим на Гран-прі Німеччини через штрафи за перевищення дозволеної кількості компонентів двигуна на сезон. В гонці він зіштовхнувся з втратою потужності та був вимушений зійти. На Гран-прі Бельгії він пробився з одинадцятого місця до п'ятого на перших етапах гонки. Він залишався на п'ятій позиції майже до кінця гонки, але зіштовхнувся з втратою потужності на останньому колі і був класифікований одинадцятим.

Норріс фінішував в очках в трьох гонках поспіль на Гран-прі Італії, Сінгапуру та Росії. На Гран-прі Японії Норріс йшов на п'ятій позиції, перш ніж Алекс Албон зіштовхнувся з ним під час спроби обгону. Норріс втратив позиції після того, як отримав пошкодження, і зрештою фінішував тринадцятим, але був класифікованим одинадцятим після дискваліфікації пілотів Renault. Під час піт-стопу на Гран-прі Мексики механік неправильно встановив колесо на його боліді. Він провів майже дві хвилини в боксах, поки його механіки вирішували проблему, але пізніше йому довелося завершити гонку достроково для збереження ресурсу боліда. Він завершив сезон, набравши очки в трьох останніх Гран-прі.

Норріс закінчив свій дебютний сезон у Формулі-1 одинадцятим у чемпіонаті серед пілотів, набравши 49 очок. Товариш по команді Сайнс набрав 96 очок, однак Норріс випередив іспанця в одинадцяти кваліфікаціях з двадцяти однієї. У свій дебютний рік Норріс підписав новий багаторічний контракт з McLaren, який був розрахований до кінця сезону 2022 року.

2020

На першому Гран-прі Австрії Норріс кваліфікувався четвертим, але піднявся на третє місце на стартовій решітці після штрафу Льюїса Гамільтона, що стало його найкращою стартовою позицією на той час, а також найкращою для McLaren з Гран-прі Австрії 2016 року. На завершальному етапі гонки Гамільтон, який фінішував третім, отримав п'ять секунд штрафу за спричинення зіткнення з Алексом Албоном. Норрісу вдалося встановити найшвидше коло гонки на останньому колі, фінішувавши за 4,802 секунди позаду Гамільтона, що дозволило йому здобути свій перший подіум. Це зробило Норріса третім наймолодшим пілотом, що підіймався на подіум, в історії Формули-1. На Гран-прі Штирії Норріс кваліфікувався шостим, але отримав три штрафних місця на старті за обгін під жовтими прапорами під час першого вільного заїзду. Норріс обійшов трьох суперників на останніх двох колах гонки та фінішував п'ятим, що він назвав «однією з найкращих гонок у [його] кар'єрі».

Після невдалого Гран-прі Угорщини, де Норріс фінішував 13-м, йому вдалося здобути очки в шести гонках поспіль, починаючи з Гран-прі Великої Британії. На першому колі Гран-прі Росії Норріс отримав пошкодження і фінішував у гонці п'ятнадцятим. На Гран-прі Айфеля він їхав шостим, але був змушений завершити гонку достроково через поломку силового агрегату. Під час Гран-прі Португалії Норріс зіштовхнувся з Ленсом Строллом і отримав прокол, в підсумку фінішувавши тринадцятим. Після цього Норріс зіткнувся з критикою через його зауваження про те, що Стролл «здається, нічого не вчиться», і його применшення досягнення Льюїса Гамільтона у здобутті найбільшої кількості перемог на Гран-прі, сказавши що це «нічого для нього не означає». Згодом Норріс вибачився за свої коментарі щодо Стролла, а також приніс Гамільтону особисті вибачення, заявивши, що його коментарі були «необережними» і що він «не виявив повагу, яку він повинен мати до певних людей».