«Успіх» () — радянський художній фільм режисера Костянтина Худякова. Вийшов в 1984 році.
Сюжет Молодий режисер Геннадій Фетисов після розставання з дружиною їде з Москви і починає працювати в обласному театрі, де береться за постановку чеховської «Чайки». У режисера, який прагне поставити класику так, як тільки він її бачить («По-моєму, це ще ніхто правильно не грав»), важкий характер; він жорстко веде великий корабель постановки спектаклю за наміченим ним курсом. При цьому у нього своєрідна манера роботи з акторами — у відповідь на зауваження колишньої дружини, що він за характером «домобудівельник», він трохи іронічно відповідає, що «він — деспот» (цими словами Фетисов явно відтворює цитату з монологу професора Серебрякова з іншої п'єси Чехова — «Дядя Ваня»), — через що у нього раз у раз виникають проблеми з трупою театру: то знаменита акторка (Арсеньєва) відмовляється від участі в його постановці, то відбувається серйозна сварка з актором цього ж театру, з яким вони «вчилися разом в університеті» (Зуєв), то смерть актора, якого він незадовго до цього зняв з ролі (Павлик Платонов), розуміючи, що той йому не підходить, і намагаючись замінити його на ідеального в його баченні (Князєв).
Всі з нетерпінням чекають прем'єри вистави, з успіхом якої пов'язують великі надії — при цьому Фетисову вже натякають на бажання бачити його головним режисером театру. Під час прем'єри глядач бачить терзання Фетисова і явно виражене їм внутрішнє невдоволення постановкою. Публіка приймає спектакль із захопленням. По всій видимості, так само блискуче спектакль прийнятий приїхавшими московськими критиками (хоча у фільмі це явно не показано, але судячи по фіналу, він здобув-таки давно бажаний Успіх).
У фінальній сцені на вокзалі Фетисов з речами стоїть на пероні, збираючись їхати назад в Москву. Оглядаючись, він ніби бачить, що всі зацікавлені театральні особи через вікно будівлі вокзалу чекають його рішення — залишиться він чи поїде. Фільм закінчується, залишаючи всіх глядачів заінтригованим подальшою долею протагоніста.
У ролях Леонід Філатов — Геннадій Максимович Фетисов, молодий режисер зі столиці Аліса Фрейндліх — Зінаїда Миколаївна Арсеньєва, прима обласного театру, репетирує Аркадіну Олександр Збруєв — Олег Петрович Зуєв, однокашник Фетисова, актор, репетирує Треплєва Лев Дуров — Павло Панасович Платонов, актор, репетирує Тригоріна Лариса Удовиченко — Алла Сабурова, акторка, репетирує Ніну Зарічну Анатолій Ромашин — Микола Миколайович Князєв, актор, замінює Павлика Платонова в ролі Тригоріна Людмила Савельєва — Інна, колишня дружина Фетисова Алла Мещерякова — Анна Василівна (Нюся), дружина Платонова, репетирує Машу Шамраєву Марія Поліцеймако — Галя, помічник режисера Вацлав Дворжецький — Яків Гаврилович Винокуров, головний режисер обласного театру Володимир Привалов — Євген Іванович, директор обласного театру (озвучує Леонід Каневський) Ніна Крачковська — акторка Віра Бурлакова — акторка Вадим Вільський — актор Юрій Леонідов — актор Віктор Маркін — актор Сергій Сібель — Колесов, невдаха-драматург (озвучує Сергій Малишевський) Юрій Сучков — Толя, радист Наталя Ткачова — мати Фетисова
Знімальна група Режисер: Костянтин Худяков Сценарист: Анатолій Гребнєв Оператор: Валентин Піганов Композитор: В'ячеслав Ганелін Художники: Борис Бланк, Володимир Кірс
Посилання