Гельмут Кемпфе (; 31 липня 1909, Єна, Німецька імперія — 10 червня 1944, Орадур-сюр-Глан, Франція) — офіцер військ СС, штурмбанфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія На фронті з 1939 року. Брав участь в кампаніях вермахту в Польщі, Франції та Радянському Союзі. У грудні 1943 року за наказом командування перекинутий з частинами 2-ї дивізії СС до Франції, де отримав командування над 3-м батальйоном 4-го полку СС «Дер Фюрер».
9 червня 1944 року його батальйон вирушав до Нормандії для допомоги німецьким дивізіям у відбитті атак англо-американських військ. По дорозі батальйон зіткнувся з силами французьких партизанів, які захопили Кемпфе в полон (батальйон встиг пройти через Шесса, Лімож). У Ліможі Кемпфе залишив свої документи, які згодом виявив Сильвестр Штадлер, командир полку. Очолював групу партизанів Жан Каню, який передав полоненого офіцера в розпорядження іншого партизана Жоржа Гінгуна.
Штурмбанфюрер СС Адольф Дікман, який командував 1-м батальйоном, попрямував до села Орадур-сюр-Глан, де, як йому повідомили, і ховали полоненого Кемпфе. Він повинен був вступити в переговори з партизанами і запропонувати їм обміняти полоненого офіцера на 30 партизан. Однак в ніч з 9 на 10 червня партизани розстріляли полоненого Кемпфе і спалили його труп. На наступний день Дікман дізнався про те, що трапилося, і відправив каральний загін, який знищив майже всіх мешканців Орадура — всього 642 загиблих, у тому числі 207 дітей.
Вже після війни Гельмута Кемпфе перепоховали в Бернойлі (департамент Верхня В'єнна). Згодом ходили чутки, що його стратили в селі Орадур-сюр-Вайрес, а німці просто переплутали села.
Приблизно за 4 км на схід від Сен-Леонар-де-Нобла на N141 є меморіал на честь викрадення штурмбанфюрера Гельмута Кемпфе. Меморіал був розроблений художником Жан-Жозеф Санфурш і був урочисто відкритий у 1986 році Жорж Гінгуенhttps://www.oradour.info/images/kampfe05.htm.
Нагороди Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами Залізний хрест 2-го класу (26 серпня 1941) 1-го класу (7 листопада 1941) Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» 1-го ступеня (2 квітня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (13 липня 1942) Нагрудний знак «За поранення» В сріблі В золоті (11 березня 1943) Німецький хрест в золоті (11 березня 1943) Нагрудний знак ближнього бою В бронзі (20 квітня 1943) В сріблі (30 жовтня 1943) В золоті Лицарський хрест Залізного хреста (10 грудня 1943)
Примітки
Джерела Kurowski Franz, Infantry Aces, Stackpole Books, 2005, ISBN 0-8117-3202-9 Florian Berger (2004), Ritterkreuzträger mit Nahkampfspange in Gold, ISBN 3-9501307-3-X Mattson, Gregory SS-The realm. The History of the Second SS division, 1939-45. Staplehurst 2002, ISBN 1-86227-144-5 Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5. Mitcham, Jr.Samuel, Retreat to the Reich, Stackpole books 2007. ISBN 0-8117-3384-X. FELLGIEBEL, W.P., Elite of theThird Reich, Helion & Company Limited, Solihull, 2003. PATZWALL, K. & SCHERZER, V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001. Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Dörr M., Die träger der Nahkampfspange in Gold, Heer- Luftwaffe- Waffen-SS 1943—1945, Biblio Verlag Bisendorf, 2006.