Артур Карл Грайзер (; 22 січня 1897 Шрода, Німецька імперія — 21 липня 1946, Познань, Польща) — німецький партійний діяч НСДАП, голова Сенату Вільного міста Данциг і голова уряду Данцига (28 листопада 1934 — осінь 1939), один із керівників окупаційного режиму в Польщі, гауляйтер і рейхсштатгальтер Вартеланду (21 жовтня 1939 — січень 1945), обергрупенфюрер СС (30 січня 1942), член Штабу рейхсфюрера СС.

Біографія

Ранні роки Син судового виконавця. З 1903 року відвідував народну школу, два роки навчався в середній школі, потім до серпня 1914 року — в Королівській гуманітарної гімназії в Гогензальці. У дитинстві і юності вивчив польську мову і володів нею вільно.

Перша світова війна З початком Першої світової війни 4 серпня 1914 року вступив добровольцем на флот. У серпні 1917 року отримав звання лейтенанта і призначений командиром ланки літаків. З жовтня 1917 року — начальник станції військово морської авіації «Фландрія II» при винищувальної авіаційної ескадрильї «Ріхтгофен» у бельгійському Остенде. У жовтні 1918 року був збитий і до весни 1919 року перебував на лікуванні в госпіталі.

Після війни У 1919 році звільнений зі служби, член Добровольчого корпусу, брав участь у діяльності корпусу в Прибалтиці. У травні 1921 року остаточно демобілізувався і до 1928 роках працював в експортній фірмі, потім був самостійним торговим представником «Штеттінер Ольверке» в Данцигу. Напередодні світової економічної кризи в 1928 році збанкрутував і до 1930 року був капітаном моторного човна, що возила пасажирів в Гданській бухті.

Політична діяльність в Данцигу У 1922—1923 роках був членом Німецької соціальної партії (партквиток № 520). У 1924 році заснував місцеву організацію «Сталевого шолома» в Данцигу. 1 грудня 1929 року набрав НСДАП (квиток № 166 635) і СА. 30 червня 1931 роки перейшов з СА в СС (№ 10 795). З листопада 1930 року — керівник фракції НСДАП в Сенаті вільного міста Данцига. З жовтня 1930 по 19 червня 1933 року — керуючий справами гау Данциг.

Після того, як 28 травня 1933 НСДАП здобула абсолютну більшість на виборах у парламент Данцига 20 червня 1933 року він став заступником голови данцизького сенату. З жовтня 1933 по жовтень 1939 року — заступник гауляйтера Данцига Альберта Форстера.

28 листопада 1934 року змінив Германа Раушнінга на посаді голови Сенату Вільного міста Данцига і одночасно став головою уряду Данцига. На цій посаді вів активну пронацистську пропаганду, перш за все за приєднання Данцига до Німеччини.

Після нападу 1 вересня 1939 Німеччина на Польщу 8 вересня 1939 року Грайзер був призначений начальником цивільного управління при командувачі військами в Позені («Chef der Zivilverwaltung im Militärbezirk Posen»). Після розгрому Польщі з частини її території, включеної до складу Рейху, була створена «рейхсгау Позен» («Reichsgau Posen») з центром у Позені. Основна його територія до Версальського мирного договору 1919 року входила до складу Німецької імперії і була частиною Пруссії, проте А. Гітлер включив Вартеланд не в Пруссію, а безпосередньо в Рейх.

21 жовтня 1939 року Грайзер був призначений гауляйтером, а 26 жовтня 1939 року — імперським намісником (рейхсштатгальтер) Позена, який 29 січня 1940 року перейменували на «рейхсгау Вартеланд» («Warthegau»). 7 липня 1940 року Грайзер став депутатом Рейхстагу від Вартеланду.

Під час керівництва Грайзера Вартеландом здійснювалося широкомасштабне виселення з території гау в Генерал-губернаторство (тобто Польщу) польського населення (було виселено близько 630 тисяч поляків) і заселення Вартеланд етнічними німцями (заселено близько 537 тисяч чоловік). 16 листопада 1942 призначений імперським комісаром оборони рейхсгау Вартеланд. У заключній фазі війни 25 вересня 1944 року Грайзер був призначений керівником «Німецького Фольксштурму» («Deutscher Volkssturm») в гау Вартеланд.

Втеча в кінці війни Коли радянська армія 12 січня 1945 року почала загальний наступ, Грайзер практично нічого не зробив для евакуації цивільного населення, а замість цього в ніч на 21 січня 1945 року втік до Франкфурта-на-Одері. Його втечу Йозеф Геббельс і Мартін Борман розцінили як «боягузтво» і планували як покарання призначити його простим командиром батальйону «Фольксштурму». Однак замість цього Грайзер був посланий на лікування в Карлсбад, звідки в березні 1945 року він утік у Баварські Альпи.

Арешт, суд і страта У Баварських Альпах Грайзер переховувався до 17 травня 1945 року, поки не був заарештований американськими військами. Після цього знаходився в американському військовому госпіталі в Карлсруе. 30 березня 1946 року був виданий польській владі. Процес над Грайзером проходив в Актовій залі університету в Познані з 21 червня 1946 по 7 липня 1946 року. На суді був визнаний винним у злочинах проти польського населення, масових вбивствах, масовій депортації з Польщі на примусові роботи в Німеччину, грабежі польського населення. 9 липня 1946 засуджений польським Верховним національним судом у Познані до смертної кари. Повішений (публічно, що рідкість після війни) 21 липня 1946 року в Познані на території Форту Віняри (сьогодні — Парк Цитаделі).

Нагороди

Перша світова війна

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак спостерігача морської авіації Нагрудний знак пілота морської авіації Морський нагрудний знак «За поранення» в чорному Пам'ятний знак морського пілота-спостерігача

Міжвоєнний період

Нагрудний знак пілота СА/СС (1932) Кільце «Мертва голова» (24 грудня 1933) Почесний кут старих бійців (1934) Почесний хрест ветерана війни з мечами (8 грудня 1934) Йольський свічник (16 грудня 1935) Зірка Почесного знаку Німецького Червоного Хреста (20 квітня 1936) Німецький Олімпійський знак 1-го класу (1936) Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1936) Золотий партійний знак НСДАП Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку (DRL) в золоті Цивільний знак СС Комбінований Знак Пілот-Спостерігач

Друга світова війна

Почесний знак гау Данциг (1939) Данцизький хрест 1-го класу (24 жовтня 1939) Великий офіцер ордена Святих Маврикія та Лазаря (9 серпня 1940) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (1940) 2-го класу з мечами 1-го класу (4 вересня 1940) 1-го класу з мечами (30 січня 1941) Почесний знак гау Вартерланд (1943) Медаль «За вислугу років в НСДАП» у бронзі та сріблі (15 років) Медаль «За вислугу років у СС» Золотий почесний знак Гітлер'югенду

Галерея

Примітки

Джерела

Эрнст Клее (Ernst Klee) «Словарь персоналий Третьего Рейха. Кто был кем до и после 1945 года» («Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945»). Франкфурт-на-Майне. 2-е издание, 2007. Стр. 673. ISBN 978-3-596-16048-8. Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 147. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5. Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 242—243. — 942 с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); isbn 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»). Залесский К. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 176. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5. Залесский К. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2004. — С. 193. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5.