Оранг-лаути — група народів, що невеличкими групами живуть у різних районах Південно-Східної Азії: вздовж андаманського узбережжя М'янми й Таїланду, на берегах Малаккської протоки, на островах Ріау, поблизу островів Калімантан та Сулавесі, на півдні Філіппін та на деяких із Молуккських та Малих Зондських островів. Їх об'єднує те, що в минулому всі вони всі були морськими кочівниками, жили в човнах й займалися риболовлею та збиранням морських продуктів. Тепер більшість оранг-лаутів осіла на узбережжі, але їхнє життя й досі тісно пов'язане з морем.
Термінологія Малайський термін оранг-лаут () буквально означає «морські люди», «морський народ». Назва може застосовуватись до будь-яких людей малайського походження, що розселені на прибережних островах, живуть і подорожують морем у своїх човнах. У літературі зустрічаються й інші назви, зокрема: морські цигани (), морські джакуни (), морський народ (, ), морські мисливці-збирачі (), люди моря (), морські племена (), морські кочівники (), люди в човнах (). В Таїланді їх називають чаоле («морський народ») або чаонам («водяний народ»), в деяких районах Індонезії — оранг-перагу або суку-сампан («люди в човнах»).
Хоча термін «оранг-лаути» передбачає певну однорідність групи людей, загалом це є штучне поєднання. Фактично існують окремі народи, які сильно відрізняються за мовою, традиціями, політичною організацією тощо. Вони об'єднані лише своїм способом життя, що пов'язаний із морем, і це робить їх унікальними в порівнянні з їхніми сусідами на суходолі. Попри те, що майже скрізь оранг-лаути відмовляються від життя в човнах і тепер ставлять свої села на твердій землі, і, на перший погляд, їх не завжди легко відрізнити від прибережних сусідів, вони зберігають свою унікальність з власними нормами життя й традиціями. Через суттєві культурні відмінності мешканці суходолу часто дивляться на оранг-лаутів з певною зневагою.
В широкому сенсі термін «оранг-лаути» об'єднує кілька окремих етнічних груп: мокени на архіпелазі (М'єй) біля узбережжя М'янми та в сусідніх районах Таїланду, урак-лавої на островах, розташованих уздовж західного узбережжя Таїланду, власне оранг-лаути між Малаккською протокою та островом Калімантан, баджо (сама) на півночі Калімантану, на півдні Філіппін та островах Східної Індонезії. Найбільшою серед них групою є баджо. Локально оранг-лаути відомі також під багатьма іншими назвами.
Оранг-лаути островів Ріау
У вузькому розумінні термін оранг-лаути (, «племена морських людей») охоплює багато дрібних племен та груп, що населяють або населяли острови в архіпелазі Ріау-Лінга, а також острови Туджу, узбережжя та прибережні острови східної Суматри, південь Малайського півострова та узбережжя Сінгапуру. Більшість цих територій входить до складу Республіки Індонезія.
Райони розселення оранг-лаутів водночас є історичним і культурним центром так званого Малайського світу. Власне й самі вони є частиною Малайського світу, в Індонезії племена оранг-лаутів уважаються частиною малайців. У той же час через свій кочовий спосіб життя вони зараховуються до категорії ізольованих народів (). Уважається, що ці відсталі народи існують за рамками основного суспільства, вони не в змозі користуватися плодами національного розвитку й не сприяють прогресу нації та держави. Тому індонезійський уряд проводить щодо них політику, спрямовану на примусову інтеграцію в розвинену та сучасну індонезійську націю.
Місцеві малайці та представники індонезійського уряду описують оранг-лаутів як надзвичайно відсталих, нерозумних, дуже брудних і зовні жахливих людей з кривими ногами, темним обличчям, закрученим волоссям та лускатою шкірою. Вони не хочуть жити в хатах, вони народжуються, сплять, їдять в своїх човнах, підкоряються виклику природи й не мають жодного почуття сорому. Їхній повсякденний принцип — тільки їсти й пити. Насправді такий образ оранг-лаутів не відповідає дійсності. Немає жодних доказів того, що оранг-лаути кривоногі або мають лускату шкіру. Їхнє волосся варіює від хвилястого до абсолютно прямого. Вони, як правило, мають однакові зріст і вагу з іншими мешканцями островів, в середньому приблизно 1,6 метра та 60 кілограмів. Вони також однаково гарні. Деякі навіть мають домішок китайської крові через мішані шлюби.
Упродовж століть море та прибережні райони були життєвим простором і домівкою оранг-лаутів. Але вони більше не перебувають в центрі Малайського світу, їхній спосіб життя продовжує згасати. Індонезійська, малайзійська та сінгапурська влади, намагаючись управляти кочовим населенням, переводять оранг-лаутів на осілий спосіб життя в постійних поселеннях. Зовнішній тиск веде до соціальної асиміляції, порушення територіальних прав, зміни вірувань та культурної ідентичності оранг-лаутів. Є групи, які покинули традиційний спосіб життя й асимілювалися в ширше суспільство, проте більшість все ще зберігає свою етнічну незалежність.
Розселення Сьогодні оранг-лаути розкидані по всьому архіпелагу Ріау-Лінга, вони живуть також на східному узбережжі Суматри та на великих островах Банка й Белітунг, розташованих на схід від Суматри та на південь від островів Лінга. До недавнього часу окремі групи оранг-лаутів мешкали уздовж північного узбережжя Сінгапуру, але тепер вони майже повністю асимільовані малайцями. Зберігаються окремі групи оранг-лаутів на південному узбережжі Малайського півострова, в межах малайзійського штату Джохор (селетари, канаки). Вони не підтримують зв'язків з індонезійськими оранг-лаутами, мають статус корінних народів (оранг-аслі) Півострівної Малайзії й фактично є окремими мікроетносами.
Оранг-лаути подорожують архіпелагом Ріау, який включає понад 3200 островів, розташованих від центральної частини східного узбережжя Суматри до Південно-Китайського моря. Деякі групи осіли на суходолі й живуть у хатинках, спеціально зведених для них державою вздовж узбережжя. Але періодично оранг-лаути знову сідають в свої сампани (човни) й вирушають усією сім'єю на промисли. Така подорож може тривати від однієї ночі до декількох місяців.
Острови Ріау є однією з провінцій Індонезії, вона приблизно відповідає території колишнього малайського султанату Ріау-Лінга. Ця область розташована поблизу екватора. Гарна й волога погода переважає протягом усього року. Температура протягом дня становить від 28 °C до 38 °C. Уночі буває трохи прохолодніше: 25-30 °C. Оранг-лаути поділяють рік на 4 сезони: північних вітрів (жовтень-січень), східних вітрів (лютий-травень), південних вітрів (червень-серпень) і західних вітрів (вересень). Мусони починаються наприкінці року, а сильні дощі продовжують іти протягом січня. Решту року, як правило, клімат сухий з періодичними опадами. Температура зростає в найгарячіший період, що триває з травня по серпень.
Не всі острови населені, не всі мають назви на карті. Це складне й заплутане місце для новачка. Місцеві жителі мають свої назви для цих островів. Іноді місце розташування та назви можуть відрізнятися між картами та свідченнями місцевих жителів. Поки люди не знайомі з цією територією, тут можна легко заблукати. Більшість островів не мають регулярного транспортного сполучення. Дістатися до них можна лише приватними риболовецькими човнами.
Населення островів складається з різних етнічних груп, що належать до різних релігійних конфесій. Більшість становлять малайці, крім них тут живуть яванці, китайці, бавеанці, мінангкабау, бутонці, буги, флоресці та інші вихідці з різних районів Індонезії. За віросповіданням переважають мусульмани, є також буддисти (етнічні китайці), християни. Тубільні групи оранг-лаутів становлять незначну меншість населення.
Чисельність У середині 1990-х років, за оцінками, налічувалось близько 5000 оранг-лаутів, це близько 1 % від загальної чисельності населення островів РіауLioba Lenhart. Orang Suku Laut. In Carol R.Ember and Melvin Ember (ed.). Encyclopedia of Sex and Gender. Men and Women in the World's Cultures. Kluwer Academic/Plenum Publishers, New York, 2003, pp. 750-769 .
Загалом доступно дуже мало статистичних даних про чисельність оранг-лаутів. Так за даними DBMT (, підрозділ Соціального департаменту Індонезії) чисельність оранг-лаутів 1990 року становила 5402 особи, а 1994/95 року — 7179 осіб. Дані цієї установи за 1990 рік включали ще 3872 куала-лаути, а в 1994/95 році вони вже окремо не значились, можливо, були включені до складу оранг-лаутів. Соціальний Офіс () в Танджунгпінанзі, адміністративному центрі островів Ріау, оцінив чисельність оранг-лаутів у 1993 році у 1757 чоловіків та 1652 жінки: разом 3409 осіб)Cynthia Chou. The Orang Suku Laut of Riau, Indonesia: The Inalienable Gift of Territory. London and New York: Routledge, 2010 Geoffrey Benjamin and Cynthia Chou (editors). Tribal Communities in the Malay World: Historical, Cultural and Social Perspectives. Leiden and Singapore: International Instittue for Asian Studies and Institute of Southeast Asian Studies, 2002 .
Ці цифри дуже суперечливі з кількох причин. Оранг-лаути постійно рухаються, а слабка система реєстрації народжень і смертей обумовлює неточності у визначенні їхньої чисельності. Фактично, не всі райони, де проживають оранг-лаути, навіть відомі урядовцям. Крім того, урядові чиновники вважають їх відсталими людьми, які є джерелом незручності для сучасної держави, а отже й навмисне занижують показники їхньої чисельності. Тому залишається невизначеним, скільки ж насправді сьогодні існує оранг-лаутів.
Племінний поділ Часто оранг-лаутів сприймають як один народ, але це не так. Вони складаються з безлічі пов'язаних і непов'язаних між собою локальних родових груп, які називають суку (): мантанги (Orang Mantang, Suku Mantang), тамбуси (Orang Tambus, Suku Tambus), галанги (Orang Galang, Suku Galang), бароки (Orang Barok, Suku Barok), мапори (Orang Mapor, Suku Mapor) та багато інших. Інвентаризація всіх племен оранг-лаутів ніколи не була зроблена. Списки, складені різними авторами, різняться між собою. Об'єднання даних всіх джерел для створення повної картини всіх груп є нелегким завданням. Воно ускладнюється тим, що час від часу деякі групи змінювали місця свого проживання або модифікувалися. Багато їх вже асимілювалося в малайському суспільстві. Цей процес тривав століттями, й сьогодні етнографи зіштовхується з великим сузір'ям груп, розкиданих по всьому архіпелагу, які буває важко ідентифікувати. Неможливо скласти повний перелік груп оранг-лаутів й на підставі інформації, отриманої від них самих. Кожна з груп пропонує свій список, і ці списки не відповідають, навіть суперечать, один одному. Крім того, вияв ідентичності в оранг-лаутів зазвичай носить ситуативний характер. Частіше вони ідентифікують себе за певною територією, а не пов'язують з якимось народом чи племінною групою; часто люди можуть використовувати водночас кілька етнонімів. Дається взнаки й конкуренція груп у своїх ідентифікаційних претензіях.
Список складений Синтією Чоу () нараховує сорок п'ять різних територіальних угрупувань оранг-лаутів в межах архіпелагу Ріау, які, мабуть, все ще існують.
Ідентифікація оранг-лаутів зі своєю групою-кланом (суку) є дуже сильною. Дві групи можуть проживати зовсім поруч, але чітко усвідомлювати свою окремішність і всіляко підкреслювати її. Традиційних ієрархічних структур феодальної держави більше не існує, але кожна група намагається приєднатися до більш престижного суку й всіляко підкреслює свою перевагу над сусідами (іншими суку). «Чистота» є критерієм для зведення групових кордонів. Оранг-лаути зберігають свою генеалогію через усну традицію. При цьому генетично споріднені групи можуть займати різні острови та пристані по всьому архіпелагу.
Мова