«Привид будинку на пагорбі» () — готичний горор-роман американської письменниці Ширлі Джексон, опублікований 1959 року. Став фіналістом та вважається однією з найкращих літературних історій з привидами, опублікованих у XX столітті. Щоб викликати емоції у читача, роман покладається більше на терор, ніж на жах, використовуючи складний зв'язок між таємничими подіями в будинку та психікою персонажів.

Створення

Під час роботи над романом Джексон намалювала план обох поверхів Хілл-Хаусу та зовнішній вигляд будинку.

Сюжет Маєток Хілл-Хаус (), побудований покійним Г'ю Крейном (), стоїть поміж декількох пагорбів. Події роману обертаються навколо чотирьох персонажів: доктора Джона Монтаг'ю () — дослідника надприродного, Елінор Венс () — сором'язливої молодої жінки, яка довгий час піклувалася про свою хвору матір, Теодори () — яскравої та богемної дівчини, а також Люка Сандерсона () — молодого спадкоємця Хілл-Хауса.

Доктор Монтаг'ю сподівається знайти докази існування надприродного, тому він орендує будинок на літо і запрошує декількох гостей, яких обрав через їхній попередній досвід зіткнення з паранормальними явищами. Запрошення приймають лише Елінор і Теодора. Елінор їде до будинку, де буде жити з Монтаг'ю, Люком і Теодорою.

За маєтком наглядають містер і місис Дадлі (), які відмовляються залишатися біля будинку після сутінок. Грубувата та сконцентрована на догляді за будинком місис Дадлі додає трохи комізму ситуації. У чотирьох тимчасових мешканців будинку починають складатися дружні відносини, поки доктор Монтаг'ю розповідає іншим історію будинку, яка міститить самогубство та інші насильницькі смерті.

Навколо усіх чотирьох персонажів у будинку починають відбуватися незвичайні речі, серед яких дивні звуки, привиди, що бродять вночі, написи на стінах та інші незрозумілі події. Елінор починає відчувати явища, які не помічають інші. Водночас вона починає втрачати зв'язок із реальністю й у романі натякається, що принаймні деякі з цих явищ є лише результатом уяви Елінор. Іншим поясненням може бути те, що вона володіє підсвідомими телекінетичними здібностями, які є джерелом тих надприродних подій, які бачать мешканці будинку (що може свідчити про можливо відсутність привида в будинку). На цей варіант натякає інцидент з полтергейстом, який відбувся в дитинстві з Елінор.

Пізніше до будинку приїжджає владна та зарозуміла місис Монтаг'ю з директором школи для хлопчиків Артуром Паркером (), щоб допомогти в дослідженні феномену будинку. Вони також зацікавлені в надприродному та проводять спіритичні сеанси, але на відміну від чотирьох головних персонажів, з ними не відбувається нічого містичного, хоча один з духів, з яким начебто спілкується місис Монтаг'ю, намагається передати послання Елінор.

Багато надприродних явищ, які відбуваються в романі, мають розпливчастий опис або частково приховані від персонажів. Наприклад, Елінор і Теодора знаходяться в кімнаті, коли щось з іншої сторони намагається вдертися до них, або Елінор розуміє, що рука, яку вона тримала в темряві, — це не рука Теодори, як вона вважала. Одного разу, коли Елінор і Теодора перебувають на вулиці вночі, вони бачать сімейний пікнік, який начебто відбувається вдень. Теодора кричить від страху і каже Елінор бігти та не дивитися назад, але в книзі не пояснюється, що побачила Теодора.

Наприкінці книги персонажі розуміють, що Елінор стає одержимою будинком. Щоб захистити її, доктор Монтаг'ю та Люк кажуть їй, що вона повинна залишити Хілл-Хаус. Проте Елінор вважає, що будинок — це її дім, і опирається. Чоловіки змушують її сісти у машину, дівчина прощається з будинком й автомобіль починає їхати. Але до того, як покинути територію маєтку, Елінор навмисно направляє машину у великий дуб і, скоріш за все, помирає. В останньому параграфі читач лишається невпевненим чи Елінор була жінкою з психічними розладами, яка вчинила самогубство, чи її смерть була результатом надприродних явищ.

Сприйняття Стівен Кінг у своїй нехудожній книзі «Танок смерті», в якій оглядає жанр фантастики жахів, додав роман «Привид будинку на пагорбі» до списку найкращих горор-романів XX століття і написав на нього відгук. Згідно з газетою «Уолл-стріт джорнел» книгу «». Деймон Найт у своїй колонці в журналі «Фентезі & Сайнс фікшн» обрав роман серед 10 найкращих жанрових книг 1959 року«Books», The Magazine of Fantasy & Science Fiction, April 1960, p.98.

Софі Міссінг () у позитивному відгуку на книгу для газети «Гардіан» написала: «».

У 2018 році двоє з тринадцяти письменників, серед яких газета «Нью-Йорк таймс» провела опитування, назвали роман найстрашнішою книгу, яку вони колись читали.

Адаптації Роман двічі екранізували у форматі фільму — «Будинок з привидами» (; 1963) і «Привид будинку на пагорбі» (; 1999). Екранізація 1963 року є відносно близькою до подій книги й здобула визнання критиків. Фільм 1999 року доволі сильно відрізняється від роману й отримав негативні відгуки. У ньому привид теороризує головних героїв, двоє з яких помирають від однозначно надприродних причин. Пародія на цю екранізацію була додана до фільму «Дуже страшне кіно 2» (2001).

У 1964 році Ф. Ендрю Леслі () адаптував книгу для сцени. У 2015 році підготував нову виставу для театру Ліверпульський Плейхаус.

У 2017 році було оголошено, що Майк Фленаган створить серіал за мотивами роману для платформи Netflix. Екранізація вийшла 12 жовтня 2018 року під назвою «Привиди будинку на пагорбі» ().

Додаткова література 1984, The Haunting of Hill House, Penguin,

Примітки

Посилання «Привид будинку на пагорбі» в архіві Стаття «Shirley Jackson: 'Delight in What I Fear'» Поли Гуран Стаття «Shirley Jackson & The Haunting of Hill House» Поли Гуран