Іслам і насильство — основний ісламський закон передбачає детальні правила використання насильства, зокрема застосування насильства в сім'ї або домогосподарстві, використання тілесних і смертних вироків, а також як, коли і проти кого вести війну.
Шаріат
Шаріатський закон є основним , виплеканим з релігійних заповідей ісламу, зокрема Корану, а також думок і прикладів життя Мухамеда (Хадис і Сунна), які є основними джерелами шаріату John L. Esposito, Natana J. DeLong-Bas (2001), Women in Muslim family law , p. 2. Syracuse University Press, . Цитата: «[…], до IX століття класична теорія права встановила джерела ісламського права на чотири: „Коран“, „Сунна“ пророка, „Кияс“ (аналогічне міркування) й „іджма“ (консенсус).». Що стосується тем та питань, які безпосередньо не розглядаються в цих первинних джерелах, але формується шаріат. Визначення відрізняється між різними відгалуженнями ісламу (більшість — суніти та шиїти), а також різними школами юриспруденції, такими як Ханафі, Малікі, Шафії, Ханбалі та ДжафаріHisham M. Ramadan (2006), Understanding Islamic Law: From Classical to Contemporary , Rowman Altamira, , pp. 6–21. Шаріат в цих школах вибудовується ієрархічно з використанням одного або декількох наступних правил: Іджма (як правило, консенсус товаришів Мухамеда), Кіяс (аналогія, отримана з першоджерел), Істихсан (постанову, яка служить інтересам ісламу на розсуд Ісламських юристів) та (порядок доісламського звичаєвого права). Шаріат є важливим джерелом законодавства у різних мусульманських країнах. Деякі застосовують весь шаріат, а саме Саудівська Аравія, Судан, Іран, Ірак, Афганістан, Пакистан, Бруней, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Ємен та Мавританія. У цих країнах шаріатові покарання, такі як обезголовлювання, бичування та побиття камінням, продовжують практикуватися судом або позасудовоNisrine Abiad (2008), Sharia, Muslim States and International Human Rights Treaty Obligations, British Institute of International and Comparative Law, . Введення шаріату є давньою метою для ісламістських рухів у всьому світі, але спроби нав'язати шаріат супроводжувались полемікоюHamann, Katie (December 29, 2009). «Aceh's Sharia Law Still Controversial in Indonesia» . Voice of America. Retrieved September 19, 2011.
Iijima, Masako (January 13, 2010). «Islamic Police Tighten Grip on Indonesia's Aceh» . Reuters. Retrieved September 18, 2011. «Aceh Sharia Police Loved and Hated» . The Jakarta Post., насильствомStaff (January 3, 2003). «Analysis: Nigeria's Sharia Split» . BBC News. Retrieved September 19, 2011. «Thousands of people have been killed in fighting between Christians and Muslims following the introduction of sharia punishments in northern Nigerian states over the past three years». Harnischfeger, Johannes (2008). p. 16. «When the Governor of Kaduna announced the introduction of Sharia, although non-Muslims form almost half of the population, violence erupted, leaving more than 1,000 people dead.» p. 189. «When a violent confrontation loomed in February 200, because the strong Christian minority in Kaduna was unwilling to accept the proposed sharia law, the sultan and his delegation of 18 emirs went to see the governor and insisted on the passage of the bill.» Mshelizza, Ibrahim (July 28, 2009). «Fight for Sharia Leaves Dozens Dead in Nigeria – Islamic Militants Resisting Western Education Extend Their Campaign of Violence» . The Independent. Retrieved September 19, 2011. «Nigeria in Transition: Recent Religious Tensions and Violence». PBS. Staff (December 28, 2010). «Timeline: Tensions in Nigeria – A Look at the Country's Bouts of Inter-Religious and Ethnic Clashes and Terror Attacks» . Al Jazeera English. Retrieved September 19, 2011. «Thousands of people are killed in northern Nigeria as non-Muslims opposed to the introduction of sharia, or Islamic law, fight Muslims who demand its implementation in the northern state of Kaduna.». Ibrahimova, Roza (July 27, 2009). «Dozens Killed in Violence in Northern Nigeria» (video, requires Adobe Flash; 00:01:49). Al Jazeera English. Retrieved September 19, 2011. «The group Boko Haram, which wants to impose sharia (Islamic law) across the country, has attacked police stations and churches.», та навіть війнами Library of Congress Country Studies: Sudan:. «The factors that provoked the military coup, primarily the closely intertwined issues of Islamic law and of the civil war in the south, remained unresolved in 1991. The September 1983 implementation of the sharia throughout the country had been controversial and provoked widespread resistance in the predominantly non-Muslim south … Opposition to the sharia, especially to the application of hudud (sing., hadd), or Islamic penalties, such as the public amputation of hands for theft, was not confined to the south and had been a principal factor leading to the popular uprising of April 1985 that overthrew the government of Jaafar an Nimeiri ». Marchal, R. (2013), Islamic political dynamics in the Somali civil war. Islam in Africa South of the Sahara: Essays in Gender Relations and Political Reform, pp. 331–52
Tibi, Bassam (2008). Political Islam, World Politics and Europe. Routledge. p. 33. «The shari'a was imposed on non-Muslim Sudanese peoples in September 1983, and since that time Muslims in the north have been fighting a jihad against the non-Muslims in the south.». Різниця між шаріатом і світським правом призвела до суперечки щодо того, чи є шаріат сумісним зі світськими формами правління, правами людини, свободою думки та правами жінокEncyclopædia Britannica // Shari'ah (Islamic law) , 2006 // Otto, J. M. (2008). Sharia and National Law in Muslim Countries (Vol. 3), Amsterdam University PressAbdullahi Ahmed An-Na'im, «Islamic Foundations of Religious Human Rights» // Religious Human Rights in Global Perspective: Religious Perspectives, pp 351–56 (John Witte Jr. & Johan D. van der Vyver eds., 1996).Hajjar, Lisa. «Religion, state power, and domestic violence in Muslim societies: A framework for comparative analysis.» Law & Social Inquiry 29.1 (2004); pp. 1–38Al-Suwaidi, J. (1995). «Arab and western conceptions of democracy» // Democracy, war, and peace in the Middle East (Editors: David Garnham, Mark A. Tessler), Indiana University Press, Chapters 5-6; .
Іслам і війна Перші військові постанови були сформульовані протягом перших сто років після того, як Мухамед створив ісламську державу в Медіні. Ці постанови складалися відповідно до тлумачень Корану (мусульманських святих писань) та хадисів (записані традиції Мухамада). Основними темами цих рішень була ведення війни та оголошення й заборона джихаду. Рішення не охоплюють ворожнечі та збройні конфлікти в цілому. Тисячоліття мусульманських завоювань можна було класифікувати, як технічно релігійну війну.
Деякі вказували на те, що нинішній західний погляд секуляризації на необхідність чіткого «відокремлення між релігією та державою» був лише вперше прийнятий на законодавчому рівні після XVIII століття серед християн в західному світі«Separation of Church and State: In the West and Under Sharia» By Immanuel Al-Manteeqi. Counter Jihad. August 17, 2016. Downloaded Mar. 1, 2017.. Хоча більшість мусульманських урядів, таких як Туреччина та більшість мусульманських колишніх радянських республік, офіційно намагалися включити цей принцип поділу влади в свої уряди, концепція всередині мусульманського світу все ще залишається дещо в стані триваючої еволюції.
Іслам ніколи не мав жодної офіційно визнаної традиції пацифізму, і протягом своєї історії війна була невід'ємною частиною ісламської теологічної системиEfraim Karsh, Islamic Imperialism (A History), 2013, 304 p., Yale University Press — ISBN 9780300198171.Lews, Bernard, «Islam and the West», Oxford University Press, 1993, pp. 9–10.. З часів Мухамада іслам розглядав війну як законне вираження релігійної віри і прийняв його для захисту ісламуAboul-Enein, H. Yousuf and Zuhur, Sherifa, Islamic Rulings on Warfare, p. 22, Strategic Studies Institute, US Army War College, Diane Publishing Co., Darby PA, . Протягом приблизно перших тисяч років свого існування використання воєнних дій мусульманських верств населення часто приводило до де-факто насильницького поширення ісламу.
Попри те, що раннє поширення ісламу часто виникало під загрозою військового завоювання, в рамках християнства її раннє поширення часто було питанням політичної доцільності«Paul and the Government of the Soul » Journal of Philosophy and Scripture. By Jason Adams. Downloaded Mar. 6, 2017.. Меншість суфійського руху в ісламі, що включав у себе певні пацифістичні елементи, часто був офіційно «терпимим» до багатьох урядів мусульманської більшості. Крім того, деякі відомі мусульманські клірики, такі як , розробили альтернативні ненасильницькі мусульманські теологічні погляди. Деякі стверджують, що формальне юридичне визначення війни в ісламі є невідворотним і постійним зв'язком всередині ісламу між політичними та релігійними обґрунтуваннями війни. Коранічна концепція джихаду включає в себе як фізичну, так і внутрішню боротьбу.
Іслам і злочинність Ісламське кримінальне право є кримінальним законом у відповідності до шаріату. Ісламське право не має окремого корпусу «кримінального права». Тобто розподіляє злочини на три різні категорії в залежності від правопорушення — Худуд (злочини «проти Бога», покарання яких зафіксоване в Корані та Хадісах); (злочини проти особи або родини, покарання яких рівнозначне відплаті в Корані та хадісах); і (злочини, покарання яких не вказується в Корані та Хадісах, і залишається на розсуд правителя або Каді, тобто судді)Criminal Law Oxford Islamic Studies, Oxford University Press (2013).Mark Cammack (2012), Islamic Law and Crime in Contemporary Courts, Berkeley J. of Middle Eastern & Islamic Law, Vol. 4, No. 1, pp. 1–7.. Деякі додають четверту категорію Сіасах (злочини проти уряду), інші вважають її частиною злочинів Хад або ТазірM. Cherif Bassiouni (1997), Crimes and the Criminal Process, Arab Law Quarterly, Vol. 12, No. 3 (1997), pp. 269–86..
Тероризм Ісламський тероризм, за визначенням, являє собою терористичні акти, вчинені мусульманськими групами або особами, які сповідують ісламські чи ісламістські мотиви або цілі покладаючись на конкретні тлумачення положень Корану та Хадісів, посилаючись на ісламські тексти, щоби виправдати насильницькі акти, включаючи масові вбивства, геноцид, розбещення дітей та рабство. В останні десятиліття випадки ісламського тероризму сталися в глобальному масштабі, що відбуваються не тільки у державах з більшістю мусульманського населення в Африці та Азії, але й за кордоном у , та , і такі напади спрямовані однаково проти мусульман і не мусульман. У ряді найбільш постраждалих мусульманських регіонів ісламські терористи зустріли збройні групи опору, акції державних діячів і політично ліберальні протистояння проти мусульман терористів.
Домашнє насильство
В ісламі (певні тлумачення Сури, в Корані) визнають, що чоловік, який бив дружину — мав дозвілAhmed, Ali S. V.; Jibouri, Yasin T. (2004). The Koran: Translation. Elmhurst, NY: Tahrike Tarsile Qur'ān. Print., але це було оскарженоBakhtiar, Laleh. Verse in Koran on beating wife gets a new translation. NYTimes.com Osama Abdallah. Systematic comparison with 4:94 Islamawareness.net.
Ряд феміністичних авторок, як-от лідерка фемінізму другої хвилі та дослідниця насильства проти жінок в ісламі Філліс Чеслер, доводять зв'язок ісламу з насильством проти жінок, особливо у вигляді вбивств честі. Інші дослідниці, як-от Тахіра Шахід Хан, професорка з жіночих питань в Університеті Ага Хан Пакистану, стверджують, що саме панування чоловіків та нижчий статус жінок у суспільстві, а не релігія, ведуть до цього . Громадський (наприклад, через ЗМІ) та політичний дискурси відносин ісламу, імміграції та насильства проти жінок дуже суперечливі в багатьох країнах Заходу.