Муле́та (, ,; стара орфографія: ) — традиційний рибальський човен, що використовувався у південно-західній Португалії з XVI до кінця XIX століття. Була типовим судном у рибальських поселеннях в гирлі річки Тахо, навпроти Лісабона — Сейшала, Баррейру, Кашкайша та інших. Також — сейша́льська муле́та ().
Опис Вперше згадується в документах у XVI століттяGil 2003:1-2 як «молета» (). Вітрильник із незвичайним способом кріплення вітрил. Виготовлявся з дерева. Довжина корпусу — 12–14 м, ширина — до 4 м. Дно пласке або ввігнуте, з низькою осадкою до 1,5 м. Ніс загнутий, оббитий залізом, інколи прикрашений зображеннями очей. Мав одну, нахилену до носа щоглу, з довгим бушпритом. На щоглі розміщували велике латинське вітрило і декілька додаткових. Підйом вітрил здійснювали з корми за допомоги вигнутого рангоуту. Бушприт мав вітрило на кшталт спінакера, а під ним — два невеликих прямокутних вітрила. Площа всіх вітрил складала до 170 м²Архитектура судов и кораблей... 1992:138.; більшість з них використовувалися лише під час рибалки. На одному човні розміщалося до 15 осіб. Заборонений після 1930 р.
Зображена на гербах португальських містечок Сейшал і Баррейру. У геральдиці
Примітки
Джерела Gil, Adriano Beça. Traditional craft of the Tagus Estuary // Newsletter. № 15. ed. by European Maritime Heritage. Danish Schooner Charter, 2003, p. 1–2. Мулета // Архитектура судов и кораблей. Крактий морской словарь. Владивосток: Издательство дальневосточного университета, 1992. С. 138. Мулета // Морской энциклопедический словарь / В. В. Дмитриев. Санкт-Петербург: Судостроение, 1993. Т. 1. С. 328. Muleta // Infopédia
Посилання