Паровий артилерійський катер () — термін, що застосовувався Королівським флотом для позначення типу катерів, які використовувались під час Другої світової війни. Він складався з дев'яти канонерських човнів, які мали парові турбіни. Їх побудували з 1940 по 1942.
Дизайн Ці канонерки були спроектовані для виконання функцій як власне артилерійського катера, так і торпедного катера, зокрема за умов штормової погоди. Їх основним противником мали бути німецькі торпедні катери.Konstam (2010) p19
Їх довжина складала приблизно 44 метри, а тоннажність — 172 тонни (202 при повному запасі палива). Швидкість була до 30 — 35 вузлів.
Service
Дефіцит сталі та турбін призвів до того, що з 52 запланованих катерів замовлення було скорочено до 9 одиниць, які отримала позначення SGB 1 до 9. Човни з номерами 1 і 2 вирішили не добудовувати, коли їх корпуси були сильно ушкодженні у результаті авіанальоту у районі Саутгемптона.Konstam (2010) p19-20 1-ша флотилія SGB була сформована у Портсмуті до середини червня 1942 року під командуванням капітан-лейтенанта Пітера Скотта, сина Антарктичного дослідника капітана Роберта Скотта, пізніше відомого орнітолога, еколога і телеведучого. Їх перша акція відбулася поблизу гирла Сени незабаром після півночі 19 червня, коли дві канонероки — 7 і 8, спільно з есмінцем зіткнулися з групою німецьких торпедних катерів, які супроводжували два німецьких торгових судах. SGB 7 був потоплений у цьому бою. Внаслідок цього Адміралтейства відзначити вразливість цих канонерок та розпорядилося оснастити їх додатковою бронею. Шість уцілілих катерів були перейменовані на честь представників фауни сірого забарвлення.BBC WW2 Peoples War
SGB 5 був пошкоджений під час рейду на Дьєпп після бою з німецькими кораблями, які охороняли конвой. У 1944 році канонерки були перероблені у швидкохідні тральщиків і всі (крім SGB9 Grey Goose) були продані в перші роки після війни.
SGB9 залишався на службі і використовувалась з 1952 по 1956 рік для випробування газових турбін Роллс-Ройс та стало першим судном, яке приводилось у рух виключно газовими турбінами. Хоча експериментальна силова установка виявилася дуже вдалою, вона була надто складною для більш широкого запровадження у той час і SGB9 був поміщений в резерв в кінці випробування в 1957 році. Експериментальні двигуни були зняті, а SGB9 була продана в 1958 році як баржа. Продана знову у 1984, вона була перетворена у плавучий будинок і перейменована на Anserava. В даний час цей будинок пришвартований на річці Медуей, у Кенті, Англія.
Примітки
Джерела The Encyclopedia of Weapons of World War II by Chris Bishop, 2002 Coastal Forces SGBs at unithistories.com accessed 11 December 2007 David K. Brown, The Design and Construction of British Warships 1939—1945, Volume 3, Conway Maritime Press, . George L Moore, The Steam Gunboats — in Warship 1999—2000, Conways Maritime Press, . Konstam, Angus British Motor Gun Boat 1939-45 2010 Osprey Publishing . 978 1 84908 077 4