Хмелень-Великий () — село в Польщі, Мазовецьке воєводство, Пшасниський повіт, гміна Кшиновлога-Мала. Населення — 99 осіб (2011).
Назва Хмелень () — історична польська назваNazwy Miejscowe Północnego Mazowsza... 1957. S. 132. Хмелень-Великий, або Великий Хмелень () — сучасна польська назва на противагу Хмельонку (Малому Хмеленю). Хмелен (, 1429; Chmelen, 1432; Chmielen, 1567Orzuzki 1567 ŻDz XVI 344.) — старі латинські і старопольські назви. Хмелін (Strzeże)
Історія Розташовувалося у польсько-прусській буферній зоні, на межі володінь Тевтонського ордену і Мазовецького князівства. Входило до складу Цеханівської землі Мазовії (князівства і воєводства).
До 1425 року належало мазовецьким князям. Згодом перейшло у власність шляхти.
Станом на початкок ХІХ ст. вважалося селом дрібної шляхтиSłownik geograficzny Królestwa Polskiego... S. 587.
Після поділів Польщі відійшло Російській імперії.
1915 року, в ході Першої світової війни, було ареною німецько-москальських боїв при Прасниші.
1919 року перейшло до складу незалежної Польської Республіки.
У 1939—1945 роках, під час Другої світової війни, входило до складу Прасницького повіту Східнопрусської провінції Німецької імперії.
1945 року захоплене радянськими військами, перейшло до складу Польської Республіки.
У 1975—1998 роках, за старим адміністративним поділом, село належало до Остроленцького воєводства.
Населення У 1827 році в селі нараховувалося 38 будинків і 212 мешканців.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Відомі люди З села походить шляхетський рід Хмеленських (Chmieleński) гербу ЛещицьSeweryn Uruski, Adam Amilkar Kosiński, Aleksander Włodarski. Rodzina, herbarz szlachty polskiej. Poznań : Wydawn. Heroldium, 1994-2002, T. 2. S. 190.. Ігнатій Хмеленський (1837—1871) — студент Київського університету, один із керівників Січневого повстання (1863). Сигізмунд Хмеленський (1835—1863) — учасник Січневого повстання (1863). Ян Хмеленський (1797—1848) — російський генерал, батько Ігнатія і Сигізмунда.
Примітки .
Джерела Chmieleń-wielki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa, 1890, T 1, S. 587. Bańkowski, Andrzej. Zmiany morfemiczne w toponimii polskiej. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1982. S. 34. Studia i materialy z historii kultury materialnej, T. 44-46. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1957. S. 104, 109. Nazwy Miejscowe Północnego Mazowsza. Prace onomastyczne. Nr. 3. Zakład Imienia Osslińskich., 1957. S. 132.