Василина Миколаївна Хайруліна ( 19 травня 1943, село Киянка Новоград-Волинський район Житомирська область) — українська педагогиня, заслужений працівник освіти України, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, директор Українського колежу імені В. О. Сухомлинського (1988—2016)До 30-річчя Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського (пам'яті О. Я. Савченко присвячується). Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, авторка понад 135 наукових праць.
Біографія Народилася 19 травня 1943 року у селі Киянка Житомирської області . У 1960—62 навчалась акторської майстерності у Карагандинській студії телебачення. 8 серпня 1966 року одружилася з військовослужбовцем Михайлом Григоровичем Хайруліним.
Закінчила Рівненський державний педагогічний інститут ім. Д. З. Мануїльського, факультет початкового навчання (1969), у 1995 році захистила кандидатську дисертацію: «Організаційно-педагогічні основи функціонування Українського колежу».
Кар'єра Розпочала свою трудову діяльність майстринею з пошиття жіночого одягу в ательє мод в місті Караганда.
Починаючи з літа 1962 року працювала старшою піонервожатою та вчителькою української мови у Киянській середній школі.
У 1964 році вступила на вечірнє відділення Рівненського педагогічного інституту ім. Д. З. Мануїльського і продовжила вчителювати в СШ № 15 і СШ № 12 м. Рівне .
На період навчання чоловіка подружжя переїхало до Москви, де Василина працювала старшою інструкторкою по роботі із сім'ями в академії ВКАХЗ ім. Тимошенка (1972—1976).
З 1976 по 1980 рік працює у СШ № 5 міста Біла Церква, спочатку вчителькою початкових класів, а згодом заступницею директора.
У 1980 році переїхала до Києва, де два роки працювала вчителькою початкових класів у с/ш № 65.
За місцем служби чоловіка переїхала до міста Цоссен (НДР) та продовжила трудову діяльність заступницею директора з навчально-виховної роботи. У 1987 році повертається з родиною в Київ.
З 1987 по 1988 рік обіймала посаду заступниці директора з навчально-виховної роботи середньої школи № 204 Дніпровського району м. Києва.
1988 року пройшла конкурс та призначена директором Експериментальної школи-лабораторії Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова) № 272 Дніпровського району м. Києва.
1997 році обрана членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України.
З 1990 — член правління Товариства спілки учителів України.
Здобувши перемогу у конкурсі «Партнери в освіті», організованого Бюро у справах освіти та культури Державного департаменту США, проходить стажування в США (вересень — жовтень 2000 року).
Почесні звання 1970 р. — медаль «За трудову доблесть» 1986 р. — відзнака Відмінник народної освіти 1988 р. — «Почесна Грамота Верховної Ради СРСР» 2001 р. — Почесна грамота Міністерства освіти і науки України 5 травня 2003 р. — Почесна грамота Верховної Ради України 27 травня 2004 р. — Заслужений працівник освіти України 2005 р. — відзнака «Відмінник столичної освіти» Травень 2006 р. — Орден святого рівноапостольного князя Володимира (УПЦ МП) 2 листопада 2006 р. — Почесна Грамота Міністерства освіти і науки України «Василь Сухомлинський»
Примітки
Джерела «Василина» персональний сайт Василини Хайруліної Хайруліна Василина Миколаївна «Благодійний Фонд „Людина. Родина. Країна“» Духовний простір Василини Миколаївни Хайруліної