Оле́г Микола́йович Іса́єв (. 3 липня 1959 Донецької області Української РСР) — радянський і російський актор театру та кіно, Заслужений артист Росії (2003)Почётное звание присвоено указом Президента России № 89 от 30 января 2003 .

Життєпис Олег Ісаєв у 1980 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого на курсі у Михайла Резніковича. Після закінчення був зарахований до трупи Київського державного академічного Російського драматичного театру ім. Лесі Українки. У 1991 році переїхав до Москви, вступив до трупи Театру Романа Віктюка, де і працює по теперішній час. Знявся в декількох фільмах «Співачка Жозефіна й Мишачий Народ» , «Квіти лугові», «День Народження буржуя» тощо. У 2015 році став засновником театральної школи проекту"TEATR INSIDE" Одружений з актрисою Оксаною Ісаєвою. У шлюбі народився син. Олег Ісаєв актор особливого обдарування.

Творчість

Театральні роботи Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки:

1980 — «П'ять днів у червні», реж. М. Резнікович — Олексій — «Гравець», за романом Ф. М. Достоєвського — Біллі — «Політ над гніздом зозулі», за романом К. Кізі — Сперанський — «Сава», за п'єсою Л. Н. Андрєєва 1987 — Ангел Ертебіз — «Священні чудовиська», за п'єсою Ж. Кокто, реж. Роман Віктюк 1987 — Іванов — «Уроки музики», за п'єсами Л. Петрушевської, реж. Роман Віктюк 1992 — Рон — «Дама без камелій», за п'єсою Т. Реттігана, реж. Роман Віктюк

Театр Романа Віктюка:

1992 — Гумберт Гумберт («Лоліта» Е. Олбі) Ваня («Полонез Огінського» Н. Коляди) Антоніо («Кохання з придурком» В. Франчески) Мсьє де Мистеваль («Філософія в будуарі» маркіза де Сада) ЛюдБерліозина театру («Осінні скрипки» В. Сургучова) Тигеллин («Саломея» О. Уайльда) Рантьє Штіфель, р-н Габор, пастор Кальблаух і Кнохенбрух («Пробудження весни» Ф. Ведекінда) Доктор Бродський («Заводний апельсин» Е. Берджесса) Адольф («Мій друг А.» Ю. Місіми) Фьорре («Антоніо фон Ельба» Р. Майнарді) Берліоз («Майстер і Маргарита» М. Булгакова) Король («Кіт у чоботях» М. Кузьміна) Професор («Давай займемося сексом» Ст. Красногорова) Роже («Мою дружину звуть Моріс» Р. Шарта) Росс («Коза, або Хто така Сільвія» Е. Олбі) Де-Бурбон («Незбагненна жінка, що живе в нас» Х. Левіна)

Фільмографія

1980 — Квіти лугові 1991 — Голод-33 1994 — Співачка Жозефіна й Мишачий Народ 1997 — Графиня де Монсоро (серіал) 1997 — Роксолана. Настуня (телесеріал) 1997 — Роксолана. Улюблена дружина Халіфа (телесеріал) 2000 — День народження Буржуя (серіал) 2008 — Заповідник страху (серіал)

Примітки

Посилання

(англ.) Сторінка на оф. сайті Романа Віктюка Сторінка на неофіційному сайті Романа Віктюка Театральна школа проекту "INSIDE"