Євген Тихонович Мигунов (; 27 лютого 1921 — 1 січня 2004) — російський радянський художник-мультиплікатор, ілюстратор і карикатурист.
Біографія У 1939 року поступив на художній факультет ВДІКа. У 1941 року після початку Великої Вітчизняної війни пішов в ополчення. Восени 1941 року відновив навчання в інституті.
У 1943 році закінчив ВДІК і прийшов на кіностудію «Союзмультфільм». Працював в якості художника-постановника (до 1946 року — спільно з А. П. Сазоновим) в знімальних групах групах І. П. Іванова-Вано, О. В. Іванова, сестер Брумберг, М. С. Пащенка, В. Г. Сутєєва, Л. А. Амальрік і В. І. Полковникова. Близько року очолював цех промальовування.
В 1949 і 1951 роках вперше в мультиплікації застосував олійні фарби для виготовлення фонів (фільми «Полкан і шавка», «Лісові мандрівники»). Був співавтором методичної програми навчання художників-мультиплікаторів і прорисовщиків на курсах при студії, викладав конструкцію персонажа.
В 1954 році дебютував як режисер, вставши біля витоків відновлення виробництва лялькових мультиплікаційних фільмів в СРСР. Спільно з механіком С. І. Етлісом запатентував і застосував у виробництві мультфільмів нові технічні прийоми — оригінальний спосіб кріплення ляльки до макету, виготовлення оболонки з пінистого латексу, удосконалення шарнірних каркасів ляльки. Брав участь в організації технічної бази для покадрової зйомки об'ємних об'ёктов, створив технологічну записку з основ виробничого процесу зйомки лялькового мультфільму.
Брав участь в розробці сатиричного мультиплікаційного кіножурналу «Дятел», оснащував віршованими текстами і переробляв пропоновані сюжети.
Підготував титри і оформлення ряду ігрових художніх фільмів. Був членом художньої ради кіностудії «Союзмультфільму», з якої був звільнений в 1960 року за статтею 47 «б» КЗпП («за браком приміщень» або «в зв'язку з частковим скороченням плану».
У 1961—1966 роках працював за договором в редакціях журналів «Веселі картинки», «Крокодил», редагував серію брошур «Бібліотека Крокодила», пізніше працював в книжковій і журнальній графіці, малював карикатури, діафільми.
Був художником деяких діафільмів з серіалу по книзі Олександра Волкова про Смарагдове місто, ілюстрував книги Кира Буличова про Алісу Селезньову, Євгена Велтістова про Електроніка і книги Стругацьких «Казка про Трійку» і «Понеділок починається в суботу» . Було два варіанти ілюстрацій до «Понеділок починається в суботу», — перший для видання 1965 року народження, другий, модернізований — для видання 1979 року. Переніс з мультиплікації в поліграфію одне з головних властивостей своїх ілюстрацій — динамічність: практично всі фігури були дані в русі.
Автор спогадів та есе про карикатурі, шаржі та мультиплікації.
Помер в Москві 1 січня 2004 року. Похований в Москві на Міуському кладовищі.
Сім'я Дружина — Ніна Романівна Караваєва (1918—2005). Вони одружилися в 1945 році.
Фільмографія
— Крадене сонце — художник — Зимова казка — художник-постановник 1945 — Пропала грамота — художник-постановник — Пісенька радості — художник-постановник — Веселий город — художник-постановник 1947 — Квартет — художник-постановник — Слон і мураха — художник-постановник 1948 — Чемпіон — художник-постановник — Полкан і шавка — художник-постановник — Дідусь і внучок — художник-постановник 1950 — Коли запалюються ялинки — художник-постановник 1950 — Хто перший? — художник-постановник — Лісові мандрівники — художник-постановник — Чарівний магазин — художник-постановник — Олівець і Клякса — веселі мисливці — сценарій і постановка, художник-постановник — Трубка і ведмідь — художник-постановник 1955 — Це що за птах? — режисер, художник-постановник, текст пісеньки — Знайомі картинки — режисер, художник-постановник 1957 — Шостому Всесвітньому — автор сценарію, режисер, художник-постановник — Поема про море — художник мультиплікації — Рівно о третій п'ятнадцять — сценарій, постановка, художник-постановник 1959 — Пересолив — автор сценарію
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеня. Медалі. Золота медаль за участь у виставці «Сатира в боротьбі за мир» (1983 рік).
Література
Примітки
Див. також Аліса Селезньова Понеділок починається в суботу
Посилання Євген Мигунов — Енциклопедія вітчизняного кіно Георгій Бородін. Євген Тихонович Мигунов Євген Мигунов на сайті Ілюстратор Євген Мигунов — 1941: ополченській одіссеї 80 років режисерові і художнику Євгену МІГУНОВА. 27.02.2001 Вечір пам'яті Євгена Мигунова в «ЧіталКафе» 15.03.2011 Робочі ілюстрації Євгенія Мигунова Євген Тихонович Мигунов на Animator.ru