Дмитро Олександрович Ярошенко ( 30 серпня 1986, м. Жовті Води Дніпропетровської області) — український актор театру і кіно, виконавець ролі Василя Стуса у фільмі «Заборонений». У 2022 році фільм було включено до навчального курсу Пенсильванського університету (США).
Життєпис Народився 1986 року в місті Жовті Води.
З 1997 по 2003 роки навчався на біолого-хімічному факультеті Жовтоводського ліцею природничо-наукового навчання. У 8-у класі грав у шкільному театрі (Хлєстакова у «Ревізорі» Гоголя)Діма Ярошенко.
З 2003 по 2007 роки навчався у Національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого (курс Леся Танюка), який закінчив за спеціальністю актор театру і кіно .
Провідний актор театру «Дах», у якому працював з 2004 до 2013 року. Був задіяний більш ніж у двадцяти виставах, серед яких трилогія про владу «Пролог до Макбета», «Річард третій. Пролог», «Король Лір. Пролог», моно-вистава «Ідіот» за Достоєвським, «Український Декамерон» за п'єсою КлімаДмитрий Ярошенко та ін.
З 2004 по 2013 брав участь у більш ніж 60 фестивалях в Україні та за кордоном з виставами театру «Дах»; організації фестивалю «ГогольFest»; театральних акціях, перформансах, читках.
У низці вистав Центру сучасного мистецтва «Дах» брав участь не лише як виконавець - вистави створювалися колективно, й актори були співтворцями сценічного тексту та дії. Окрім акторства, пише поезію; писав тексти пісень для музичного проєкту StereOrpheo, озвучував аудіокниги.
Серед зіграних ролей у кіно — американська стрічка про Україну — «Джулія Блу», де зіграв снайпера, який повернувся з АТО з посттравматичним синдромом. Зйомки проходили 2015 року в Україні: в Києві та Карпатах.
Виконавець головної ролі у фільмі «В зеніті»В зеніті] (Dzyga MDB), який мали дозняти 2022 року, але через початок повномасштабного російського вторгнення в Україну стрічку не завершеноВиїхав і не повернувся: чому не вдалося закінчити фільм «В зеніті» на думку продюсера Кондратюка і актора Ярошенка (suspilne.media).
Світова прем’єра фільму «Дисидент», де Ярошенко зіграв головну роль, відбулася в листопаді 2024 року на 42-му Туринському кінофестивалі.
Фільмографія Короткий метр — «Вірність», реж. Олена Максименко — Молодий чоловік — «Ключ», реж. Артур Млоян — син 2012 — «Уроки української», реж. Руслан Батицький — проходчик — «Реверс», реж. Бартек Созанскі — Джейк 2013 — «Равлики», реж. Марина Врода — Дімон — «Мрець», реж. Олег Гладченко — Моряк — «Дев'ять Струн», реж. Уго Арсак — Орфей — «Дім», реж. Ірина Цілик — Славко — «Свято Хризантем», реж. Семен Мозговий — солдат — «Сказки. Неопубл», реж. Руслан Арітович — Він 2018 — «Персона» (міні фешн-фільм), реж. Черешня — Він — «Монстр. За мить до вічності», реж. Кадім Тарасов — «Цой» — «Поміж тіней», реж. Стеколенко Олександр — Марат 2020 — «Від цього моменту й назавжди», реж. Ігор Стеколенко — Олег
Серіал 2008 — «Заповіт ночі» — дон Альваро — «Порох і дроб» (серія 6 «Сіра миша») — бомж, епізод
Художній фільм — «Платон Ангел», реж. Іван Войтюк — Федір, середній син Платона, директор краєзнавчого музею — «Зелена Кофта», реж. Володимир Тихий — слідчий — «Брама», реж. Володимир Тихий — дільничий міліції — «Джулія Блу», реж. Роксі Топорович — Англієць (псевдо «English», снайпер в АТО) — «Поліна і таємниця кіностудії», реж. Оліас Барко — приятель Камердинеру 2019 — «Заборонений», реж. Роман Бровко — Василь Стус — «Наші Котики», реж. Володимир Тихий — Адам — «Дід», реж. Олексій Шемес — Раста — «Дисидент», реж. Станіслав Гуренко, Андрій Алферов — Тарас — «Літо Джахії» («L'Été de Jahia»), реж. Олів'є Мейс — Батько Міли — «Дитина» («Child» aka «Le Refuge», «The Shelter» (titre de travail), реж. Сайрус Нешвад — Митник
Роботи в театрі Театр «ДАХ» — «Васса Желєзнова» за п'єсою Максима Горького; реж. Володимир Оглоблін — Євген Мельников 2004 — «Весілля Кречинського» за п'єсою Олександра Сухово-Кобиліна; реж. Володимир Оглоблін — Тішка 2004 — «Пролог до „Макбета“», Шекспірівський цикл «Україна містична» за участю етно-хаос гурту «ДахаБраха»; реж. Владислав Троїцький — Макбет - у лютому 2007 року вистава «Макбет. Пролог» за участю Ярошенка в головній ролі була показана на сцені Барбікан-центру в Лондоні в межах фестивалю BITE07. 2004 — «Майже вистава майже за Піранделло, або Танець Смерті»; реж. Владислав Троїцький — Матео — «Річард ІІІ. Пролог», Шекспірівський цикл «Україна містична» за участю етно-хаос гурту «ДахаБраха»; реж. Владислав Троїцький — Річард III — «Одруження» за п'єсою М. Гоголя; реж. Владислав Троїцький — Подколосін 2006 — Проєкт «Сім днів з ідіотом» за п'єсами КЛІМа — День восьмий «…Ідіот…» (моновистава); реж. Владислав Троїцький — Князь Мишкін 2006 — «Король Лір. Пролог», Шекспірівський цикл «Україна містична» за участю етно-хаос гурту «ДахаБраха»; реж. Владислав Троїцький — Король Лір 2006 — «Український Декамерон» за п'єсою КЛІМа; реж. Владислав Троїцький — Петро — «Смерть Гоголя» (театральний проєкт); реж. Владислав Троїцький — Гоголь 2007 — «Майже вистава майже за Піранделло або Танець Смерті. Реанімація»; реж. Владислав Троїцький — Матео 2007 — «АннА» за п'єсою Ю. Клавдієва; реж. Владислав Троїцький — Підпалювач, Колян 2007 — «Сексуальні неврози наших батьків» за п'єсою Л. Берфуса; реж. Владислав Троїцький — Шеф — «Едіп. Софокл» за п'єсою «Цар Едіп» Софокла (переклад Івана Франка); реж. Владислав Троїцький — Едіп 2008 — «Безхребетність. Вечір для людей з порушеною поставою» за п'єсою І. Лаузунд; реж. Владислав Троїцький — Крузе — «Людина Подушка» за п'єсою Мартіна Мак-Дони; реж. Владислав Троїцький — Катурян — «Едіп. Собача будка» за п'єсою «Цар Едіп» Софокла та за п'єсою «Собача будка. Антиутопія з життя мовчазної більшості» КЛІМа; реж. Владислав Троїцький — Едіп 2010 — «Бридкий» за п'єсою Маріуса фон Маєнбурга; реж. Владислав Троїцький — Карлман — «Захист» («Protection») за п'єсою Ані Хілінг; реж. Варвара — Марк — «Школа нетеатрального мистецтва», реж. Владислав Троїцький (для фестивалю «ГогольFest») 2012 — «Вій. Король Землі» (Vii – le roi terre) за повістю Миколи Гоголя та драматургією КЛІМа, за участі гурту «ДахаБраха» (Театр Віді-Лозанна, Швейцарія); реж. Владислав Троїцький — Юродивий — «сТАНЦІя», реж. Стефан Рікордель та Владислав Троїцький для фестивалю «ГогольFest» за участі «Dakh Daughters» — Станційний доглядач Театр «Сільвія Монфорт» (Théâtre Silvia Monfort) — «Проїздом…» за книгою актора Дені Лаван «Проїздом через Росію»; реж. Стефан Рікордель (Представлено на фестивалі «Французька весна» 2014 в м. Київ, Україна; в «Будинку Поезії» та Театрі «Сільвія Монфорт» в м. Париж, Франція) — «Анна К.» («Anna K.»), театральний проєкт за участі актриси Анни Муглаліс; реж. Стефан Рікордель — «Пригоди Гектора» («Les aventures d'Hektor»), театральний проєкт за участі акробата Матіас Піле; реж. Олів'є Мейру, Стефан Рікордель
Театр «Океан» — «П'ята нота смерті» за Ведичними Писаннями; реж. Данило Набіулін — Камс 2019 — «Останній сон Будди» за Буддійськими Притчами; реж. Данило Набіулін — Будда Музика, перформанси 2014 — «Пута Шляху» («ПутьіПути») — як автор та виконавець; театрально-музичний перформанс за участі композитора Антона Байбакова (піаніно) та режисера Ігора Стеколенко (відео, перкусія) 2016 — «Війна закінчилася» («War is Over»), театрально-музичний перформанс від гурту «СтереОрфео» («StereOrpheo» band) (м. Київ, Україна) 2016 — «Орфей на землі», театрально-музичний перформанс від гурту «СтереОрфео» («StereOrpheo» band) в театрі «Сільвії Монфорт» (Париж, Франція) 2017 — «Орфео», виступ гурту «СтереОрфео» («StereOrpheo» band) на презентації скульптури Аміра Роті (Amir Roti) «Повернення Орфея з пекла» («Orpheus ab infernis reditus»), для якої Дмитро Ярошенко виступив у ролі моделі; (собор Сен-Мері, Париж, Франція) 2018 — «Голос і Барабани», театрально-музичний перформанс з Андрій Надольський (перкусія, барабани) 2019 — Виступ гурту «СтереОрфео» («StereOrpheo» band) на закритті XVI Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «Докудейз» (Docudays UA) 2022 — «Прозорість Життя» / «Джерело Натхнення» / «Часопростір Творення», за власними поетичними текстами; театрально-музичні перформанси (Закарпаття, Україна)
Аудіокниги 2021 — «Бути Творцем…» Лідії Подолян — оповідач 2021 — «Надихаючі Історії» («Inspirational Stories») в переказі Дхірашанти Даса Госвамі — оповідач''
Примітки