Драгомир (інакше: Драгомир, Борим, Золота Голінка; пол. Drogomir, Borzym, Borzyma, Drogomier, Złota Goleń, Złote Golenie) – шляхетський герб польського походження.Кобилянський А., Чернецький Є. Родові герби шляхти: Довідник. - Біла Церква: О. Пшонківський, 2014. С. 54.

Опис герба Існує п'ять різновидів цього герба: Драгомир Драгомир-Нєстен Кікуль Фон Ніхтен Золота Голінка

Драгомир: у червоному полі три ноги в срібних латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині. В клейноді - три страусиних пір'їни.

Драгомир-Нєстен: у червоному полі три ноги в срібних латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині. В клейноді - три страусиних пір'їни. В клейноді одна нога як у гербі.

Кікуль: у червоному полі три срібні ноги в латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині трояндою. В клейноді три страусиних пір'іїни, з яких середня червона, а інші - срібні.

Фон Ніхтен: у золотому полі три срібні ноги в латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині трояндоюMikulski, Krzysztof, 1960-, Tarcze herbowe z Kościoła Mariackiego w Toruniu, Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2015, ISBN 978-83-7181-893-6, OCLC 905434943.. Клейнод не відомий.

Золота Гомілка: у червоному полі три ноги в золотих латах зі шпорами, зігнуті в колінах, з'єднані посередині. В клейноді три пера страусаSzymański, Józef., Herbarz rycerstwa polskiego z XVI wieku, Warszawa: Wydawn. DiG, 2001, s. 325, ISBN 978-83-7181-217-0, OCLC 49952383.Dane Herbu, gajl.wielcy.pl [dostęp 2017-10-21].. Можливо, ця зміна є оригінальною версією герба Дрогомира, оскільки з 1400-х рр. в Брестській книзі з'ясовується, що у гербах Борзим було три золотих голінкиBolesław Ulanowski, Starodawne Prawa Polskiego Pomniki T. 7 s.474 nr. 1345, 1885..

Історія Згідно з гербовою легендою, герб належить до групи герби, наданих князем Болеславом III Кривоустим (1102-1138) під час війни польсько-німецької війни 1109 року і постав після битви на Псячому Полі у 1109 році. Існує також версія, що цей герб був створений за часів короля Владислава І Локетека (1306-1333) після битви Пловцями в 1331 році. Вона менш вірогідна, оскільки перший відомий образ герба з'являється в 1297 році – це печатка господа Рашки – війта стшельнинськогоWitold Świętosławski, WIZERUNKI MILITARIÓW W GODŁACH ŚREDNIOWIECZNYCH HERBÓW RYCERSTWA POLSKIEGO, 2006.. Зображення цього герба також представлене у XIV-му столітті в каплиці Абатства Цистерцианців в Землі над Вартою, а також у XV-го столітті в раці церкви Голуба. Перша письмова згадка про герб Борим сягає 1400 року.

Гербова легенда говорить про причину появи власної назви герба. Так, за нею, в часи князювання Болеслава III Кривоустого на польські землі напав Генріх V  німецький. Він скористався з допомоги брата Болеслава III Збігнєва. Вирішальною була битва на Псячому Полі в околицях Вроцлава  у 1109 році. У битві на Собачому Полі взяв участь лицар Драгомир (Drogomier) разом з трьома своїми синами, кожен з яких втратили в цьому бою ногу. В нагороду за хоробрість і понесені рани князь Болеслав III Кживоустий дав родині герб з ім'ям глави роду та земельні наділи.

Існують різні версії цієї легенди. Є легенда, що говорить про п'ять синів, з яких троє були поранені, інша, в якій йдеться про вісьмох синів, із яких п'ять були вбиті, а інші втратили кожен по одній нозі.

Несецький в Гербовнику Польському каже, що подібні герби використовували королі на Острові Мен і французький рід Рубенштейн, на основі чого можна припустити, що герб Драгомир має закордонне походженняKasper Niesiecki, Herbarz Polski, 1839..

Гербовий рід До гербового роду Драгомир належать: Czapliński, Dowbor, Dragomir, Drogomir, Drogomirecki, Drogomirski, Drohomirecki, Farenholc, Farenholtz, Gorsicki, Jabłoński, Kobylski, Kuligowski, Kulik, Kulikowski, Kułakowski, Latosławski, Lutosławski, Petrykowski, Pietrykowski, Potrykowski, Radykiewicz, Radykowicz, Rakowski, Ramocki, Ramotowski, Raube, Raubo, Rdułtowski, Romatowski, Romętowski, Romotowski, Rouba, Roubo, Sadowski, Stetkiewicz, Szaciłło, Szaciło, Usakowski, Uszak, WekierNazwiska, gajl.wielcy.pl [dostęp 2018-01-21]..

До гербового роду Драгомир-Нєстен належать: Niesten, NietenZbigniew Leszczyc, Herby Szlachty Polskiej T.1 s. 82, 1908..

До гербового роду Кікуль належать: Gardyński, Kikoł, Kikul, Kikuł, Пень, KulikJuliusz Ostrowski, Księga herbowa rodów polskich, 1906..

До гербового роду Фон Ніхтен належать: Nichten.

До гербового роду Золота Гомілка належать: Bagieński, Chotnawski, Хжановскі, Falbowski, Jurski , Kitnowski, Квятковський, Romatowski ,Rzwieński, ZaścieńskiAdam Wolff, Józef Krzepela, Mazowieckie zapiski herbowe z XV i XVI wieku, 1937.Stanisław Dziadulewicz, Drobiazgi heraldyczne w "Miesięcznik Heraldyczny" T. 17 s.156, 1938.Władysław Semkowicz, Wywody Szlachectwa w Polsce XIV-XVII w. "Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie T.3 1911-1912", 1913..

Джерела Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584. Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3. Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728. Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.

Примітки