Но́вгород-Сі́верський район — колишній район, який був розташований на північному сході Чернігівської області України з адміністративним центром у місті Новгород-Сіверський (місто обласного значення, до складу району не входило), існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Загальні відомості Межував з колишніми Коропським, Сосницьким, Корюківським, Семенівським районами Чернігівської області, а також із Сумською областю України та Брянською областю Російської Федерації.

Новгород-Сіверський район — транспортний вузол, де перетинаються автомобільні, залізничні та річкові транспортні магістралі. 83 населених пункти.

Історія Починаючи із VI століття територію Новгорода-Сіверського району стали заселяти східнослов'янські племена сіверян.

Попередницею сучасного Новгород-Сіверського району було Новгород-Сіверське князівство, створене на з'їзді князів у Любечі 1097 року. На території князівства, що становила понад 160 тисяч км², розташовувалося 300 городищ та понад 40 літописних міст, у тому числі Курськ, Брянськ, Стародуб, Рильськ, Путивль. За часи існування князівства досягли вершини свого розквіту залізоробне, ковальське, гончарне, деревообробне та ювелірне мистецтва.

У 1239 році навала монголо-татарських орд Батия практично стерла з лиця землі Новгород-Сіверського князівства. Знекровлений і запустілий край із 1350 року увійшов до складу Великого литовського князівства, а з 1503 року — до складу Росії. У 1618 році, згідно з Деулінським перемир'ям, Чернігово-Сіверські землі відійшли до Польщі, і пізніше Новгород-Сіверський став центром повіту Чернігівського воєводства.

Після визвольної війни 1648–1654 років землі увійшли до складу новоствореної  — Гетьманщини. З 1649 року Новгород-Сіверський — сотенне місто Ніжинського, а з 1663 року — Стародубського полків. Місто перетворюється в значний культурний центр. У ті часи в Спасо-Преображенському монастирі засновано слов'яно-латинську школу, працювала перша на Лівобережній Україні друкарня, заснована відомим церковним діячем і просвітителем того часу, настоятелем монастиря Лазарем Барановичем. Вона видавала книги церковного і світського змісту, серед них і «Буквар».

1667 року за умовами Андрусівського перемир'я землі Новгород-Сіверщини увійшли до складу Московського царства.

У 1782 році район входив до намісництва, яке включало 11 повітів і дві колишні столиці Гетьманської України — Батурин і Глухів. У 1796 році Новгород-Сіверський набув статусу повітового центру Малоросійської, а з 1802 року — Чернігівської губернії.

У часи Української Народної Республіки Новгород-Сіверщина увійшла до землі Сіверщини з центром у місті Стародуб.

Після більшовицької окупації Новгород-Сіверський район утворений в 1923 році.

Під час Другої світової війни німці вщент спалили село Зелений Гай.

У 1959 р. до Новгород-Сіверського району приєднаний Грем'яцький район.s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»

Населення Динаміка чисельності населення району 1970 - 59 455 1979 - 50 956 1989 - 42 735 2001 - 36 091 2012 - 28 837 2015 - 13 757до 2014 року населення обліковувалося разом із районним центром, з 2014 року Новгород-Сіверський є містом обласного значення, тому автоматично віднялося його населення 2016 - 13 330

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення) Адмінодиниця українська російська білоруська Новгород-Сіверський район63,935,90,1 м. Новгород-Сіверський65,834,00,1 Березовогатська сільрада100,0 Биринська сільрада 16,783,10,2 Блистівська сільрада99,10,9 Будо-Вороб'ївська сільрада63,336,8 Бучківська сільрада 32,567,5 Вороб'ївська сільрада 40,959,2 Горбівська сільрада 48,651,30,1 Грем'яцька сільрада 15,884,2 Дігтярівська сільрада94,45,5 Кам'янсько-Слобідська сільрада35,964,0 Ковпинська сільрада 45,454,5 Команська сільрада 31,468,6 Кудлаївська сільрада97,92,1 Ларинівська сільрада 98,11,50,2 Лісконогівська сільрада68,631,00,1 Мамекинська сільрада64,335,50,1 Михальчино-Слобідська сільрада21,378,7 Об'єднанська сільрада98,21,50,3 Орлівська сільрада97,32,7 Печенюгівська сільрада40,559,40,1 Попівська сільрада 98,31,7 Смяцька сільрада 77,222,8 Троїцька сільрада 77,122,9 Чайкинська сільрада 52,947,1 Шептаківська сільрада65,734,20,1

Промисловість Головними галузями промисловості є легка (льонозавод, ткацька фабрика), харчова (сирзавод, м'ясокомбінат, м'ясо-молочний комплекс), лісова та деревообробна (держлісгосп) та промисловість будівельних матеріалів.

Значні перспективи подальшого розвитку промисловості пов'язані з розробкою потужних покладів крейди в Путивському родовищі та мергелю, цементної сировини на Новгород-Сіверському та Форостовицькому родовищах.

Сільське господарство Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, картоплі, льону, виробництві м'яса і молока.

Адміністративно-територіальний устрій У березні 1991 року з обліку було зняте село Нова Софіївка, у серпні 1995 року з обліку були зняті селище Комари, села Новопавлівське та Полянське, у грудні 2006 року село Веселе, у січні 2007 року село Андріївка, у квітні 2009 року село Піщанка, к квітні 2010 року село Зелений Гай, у червні 2011 року село Попове, у вересні 2012 року село Ямне, у червні 2013 року село Зоря, у липні 2016 року село Миколаївське.

Пам'ятки Неповторності Новгород-Сіверському надають пам'ятки — свідки минулого. Головний собор Спасо-Преображенського монастиря (ХІІ-XVIII ст.), збудований за проектом Дж. Кваренгі, а муровані монастирські стіни з вежами є зразком оборонної архітектури XVII ст. Важко уявити місто без Успенської церкви (кін. XVII-XVIII ст.) унікальної пам'ятки дерев'яного зодчества — Микільської церкви (XVIII ст.), торгових рядів (XVIII ст.), тріумфальної арки (1786–1787), забудови XIX ст.

Українське бароко представлене Покровською церквою (1709–1710) у с. Дігтярівка, а Покровська церква (1902) у с. Ларинівка демонструє так звану «єпархіальну архітектуру».

Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новгород-Сіверського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,85% (проголосували 7 943 із 11 706 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 32,48% (2 580 виборців); Юлія Тимошенко — 21,60% (1 716 виборців), Олег Ляшко — 13,65% (1 084 виборців), Сергій Тігіпко — 10,49% (833 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,05%.

Відомі люди

Уродженці району Ілля Буяльський — хірург і анатом, основоположник топографічної анатомії, Леонід Кучма — Президент України, Володимир Науменко — філолог, педагог, громадсько-політичний діяч, видавець «Киевской старины», Дмитро Самоквасов — археолог, історик права. Балабко Олександр Васильович — публіцист, прозаїк, поет-пісняр

Примітки

Посилання Сторінка на сайті ОДА Сторінка на сайті Облради