Вереса́єве (до 1927 року — Курувли́-Кенеґе́з; , до 1948 року — Комзетовка) — село в Євпаторійському районі Автономної Республіки Крим. Центр Вересаївської сільської ради.

Опис Село розташоване в центрі району, у степовій частині Криму, у верхів'ї однієї з балок, що впадають в озеро Сасик. Висота центру над рівнем моря — 43 м. Сусідні населені пункти: Кольцове (3,5 км), Жовтокам'янка (4 км) та Глінка (2,2 км). Відстань до залізничної станції Євпаторія — 21 км. Відстань від райцентру до населеного пункта становить 17 кілометрів по прямій.За даними 2009 року, село займало площу 61,5 гектара, на якій у 853 дворах проживало 1836 мешканців.

У селі функціонують загальноосвітня школа, розрахована на 300 учнів, дитячий садок «Левеня», сільський клуб та бібліотека, лікарська амбулаторія, мечеть Курувли-Кенегез Джамісі (Quruvlı Kenegez Camisi), церква преподобного Афанасія Афонського. Бібліотечний фонд перебуває під загрозою через відсутність опалення та тривалу відсутність ремонтів у приміщеннях.

Село має регулярне автобусне сполучення з містом Євпаторія та навколишніми населеними пунктами.

Назва Історична назва походить від qoru — гай, огороджена лугова або лісова ділянка у приватному користуванні; -lı — афікс, «уродженець або мешканець місцевості, названої вихідною основою»Бушаков В. А. Лексичний склад історичної топонімії Криму / B. А. Бушаков. — К., 2003. — 226 с.; за іншою версією quruvlı - «малопридатні для землеробства та пасовищ землі»; та Kenegez — родова назва. За іншими даними поселення називалося від імені бея Курлу-Кенгеса.

У 1927 році село було переймеоване на Комзетовку (по абревіатурі КОМЗЕТ — комітет із земельного пристрою єврейських трудящих). У 1948 році отримало нинішню назву на честь письменника Вікентія Вересаєва.

У 2023 році у проєкті Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим» селу запропоновано повернути назву Курувли-Кенегез.

Населення

1806 рік: 71 особа 1864 рік: 17 осіб 1974 рік: 1109 осіб 2001 рік: 1785 осіб 2009 рік: 1836 осіб Мовний склад (згідно з переписом 2001 року): Російська мова — 49,24 % Кримськотатарська мова — 34,73 % Українська мова — 13,73 %

Історія В останній період існування Кримського ханства селище Кенекес входило до Козловського кадилику Козловського каймаканства. Перша документальна згадка про село зустрічається у «Камеральному описі Криму…» 1784 року.

Після анексії Кримського ханства Російською імперією у 1783 році, село було приписане до Євпаторійського повіту Таврійської області (згодом — губернії). За відомостями 1806 року, у Кенегезі нараховувалося 10 дворів та 71 мешканець (67 кримських татар та 4 ясири). Згодом, внаслідок масової еміграції кримських татар до Османської імперії, село тимчасово спорожніло, що зафіксовано на картах 1817 року.

Під час Кримської війни, 17 (29) вересня 1855 року, біля села відбулося бойове зіткнення між російською та союзною франко-османською кавалерією (відоме як «справа при селищі Курулу-Кенегес»). Російські війська зазнали значних втрат: близько 100 загиблих і поранених та 170 полонених.

За даними 1864 року, Курувли-Кенегез описується як власницьке татарське село при балці Кангіл із 3 дворами, 17 жителями та мечеттю. Наприкінці XIX — на початку XX століття село залишалося малочисельним (від 10 до 11 жителів). На території села функціонувала економія, де основними галузями господарства були вівчарство та овочівництво.

Після встановлення радянської окупації в Криму та адміністративних реформ 1921—1923 років, село входило до Євпаторійського району. У 1927 році в селі з'явилися єврейські переселенці і воно було переймеоване на Комзетовку (по абревіатурі КОМЗЕТ — комітет із земельного пристрою єврейських трудящих). Спочатку вони жили в кошарах та куренях. Лише у 1928 році розпочалося будівництво перших капітальних будинків.

У 1930 році створено сільськогосподарську артіль (колгосп) «Червоний» (перший голова — Потянович). На той час тут проживало 70 родин та було закладено 5 га виноградників. Пізніше колгосп перейменували на «Червоний Кавказ». Згодом до Камзетовки переїхало 10 родин кавказьких євреїв та естонців, що дало поштовх розвитку промислового виноградарства. У 1933 році пробурено першу глибоку свердловину, що дозволило збільшити площу виноградників до 17 га.

Під час Другої світової війни та нацистської окупації єврейське населення села зазнало репресій. 13 березня 1942 року окупантами було розстріляно групу місцевих жителів-євреїв. У німецько-радянській війні брали участь 97 жителів сіла, 27 з них загинули. На честь загиблих односельців в селі встановлений обеліск.Історія міст і сіл УРСР, Кримська область, інститут академії наук УРСР, Київ, 1974 р. , стр.588

Після вигнання нацистських окупантів у 1944 році та подальшої депортації народів Криму, радянська адміністрація почала масове переселення до села колгоспників з України (Київської та Кам'янець-Подільської областей). У 1948 році село отримало сучасну назву Вересаєве на честь російського письменника Вікентія Вересаєва.

У 1961 р. почав працювати завод первинного виноробства.

На 1974 р. у Вересаєві була восьмилітня школа, бібліотека, медпункт, дитячий садок, продовольчий і промтоварний магазини, їдальня, комбінат побутового обслуговування і поштове відділення.

До 1991 р. у селі знаходилася центральна садиба виноградарського радгоспу «Евпаторийский».

2 листопада 2012 року відбулося урочисте відкриття мечеті Курувли-Кенеґез Джамісі, яку збудували місцева громада віруючих спільно з ВАТ «Альраїд». На відкриття зібралося понад 300 осіб (як із самого Вересаєва, так і з навколишніх сіл).

З лютого 2014 року окуповане Росією. З 2023 року у складі Євпаторійського району.

Примітки