Городня́нський райо́н — колишній район розташований на півночі Чернігівської області з центром у місті Городня.

Географія Межує з Климовським районом Брянської області Російської федерації, Добруським районом Гомельської області Республіки Білорусь, Ріпкинським, Чернігівським, Менським, Сновським районами Чернігівської області.

Площа району — 1571,2 тис. км². Населення становить 36,3 тис. чол. Район складається з 79 населених пунктів.

Із корисних копалин в районі є глина, пісок, торф. Розробляються родовища глини та торфу. Для будівництва використовуються поклади піску. Торф добувається у декількох місцях району, промисловим способом добувається біля с. Дроздовиця.

По території району протікають річка Снов та її притоки: Смячка і Крюкова. Ґрунти дерново-підзолисті, суглинисті з піщаним прошарком.

Природно-заповідний фонд Ботанічні заказники Вешки, Кримок, Кусіївська Дача, Мальча, Миклашевщина, Невклянська Дача-І, Невклянська Дача-ІІ, Тупичівська Дача-І, Тупичівська Дача-ІІ.

Гідрологічні заказники Опанасове, Дігтярі-Вирвин, Жайворонок, Крюкова, Макишинський, Мох, Панська Лоза, Петрушин, Стропове, Тарасове, Торфовище, Широкий Лог. Ландшафтні заказники Черемошне. Ботанічні пам'ятки природи Дуб Невклянський, Дуб Невклянський (с. Невкля), Сквер Городнянський, Сосни Невклянські. Заповідні урочища Гніздищанська Дача. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Ваганицький, Городнянський, Дружби народів, Тупичівський.

Флора і фауна Городнянщина лежить у межах Поліської низовини, в зоні мішаних лісів, де переважає сосна, дуб, береза, осика, вільха, липа, які займають площу 45,2 тис.га.

Городнянщина багата своїм тваринним і рослинним світом, на її території розташовано вісім природоохоронних зон і мисливські угіддя площею 30 тис.га. Серед місцевих популярне місце Рангов, яке використовується як грибне угіддя.

Історія Територія району була заселена в часи неоліту — близько 100 тисяч років тому. Про це свідчать літописи часів Київської Русі, а також розкопки в селах Мощенка та Рубіж.

Адміністративним центром району є місто Городня. Першу писемну згадку про Городню знаходимо в 1552 році. З 1635 року містечко стало центром Городнянської округи, з 1705 року — центром Городнянської сотні, з 1782 року — центром Городнянського повіту, а з 1923 — центром Городнянського району. В сучасних межах район існує з 1965 року.

Повертаючись в 1709 році з Полтави до Санкт-Петербургу, в Городні зупинився Петро I і, за переказами, які не мають історичного підґрунтя, подарував містечку три чавунні гармати, які в 1888 році були встановлені на п'єдесталі. Насправді московський цар у Городні не був і гармат не дарував. Гармати збереглися до наших днів, і є історичним символом міста.

Городнянський район засновано 7 березня 1923 року — з волостей: Мощенської, Старо-Руднянської, частини Дроздовицької, частини Н. Боровицької, (селищ: Піщанка, Гірськ, Бутівка, Жабинське, сл. Здрягівка, х. Софіївка, Жовідь) в складі Сновської округи Чернігівської губернії.Постанова ВЦВК № 314. Про адміністративно-територіяльний поділ ЧЕРНИГІВЩИНИ від 7 березня 1923 р..

У 1959 р. до Городнянського району приєднано частини ліквідованих Добрянського і Тупичівського районів.s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»

5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Бутівську та Конотопську Щорського району до складу Городнянського району, а Великовіську Городнянського району — до складу Ріпкинського району.

Економіка Економіка району має чітко окреслений аграрний напрямок. На 120 тис.га сільськогосподарських угідь господарюють 35 підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні картоплі, льону, м'ясо-молочному тваринництві.

Переробка продукції сільського господарства здійснюється на льонозаводі, маслозаводі, заводі продовольчих товарів, комбікормовому заводі. Ведеться видобуток торфу. Продукція держлісгоспу експортується в Німеччину, Словаччину, Австрію, Італію, Польщу.

Транспорт Район перетинає автотраса (Чернігів — Сеньківка), поблизу Монумента Дружби розгалужується в напрямках Гомеля і Брянська, проходить відрізок Південно-Західної залізниці Бахмач — Гомель. Діє прикордонний митний пост «Сеньківка», що з'єднує кордони 3-х держав.

Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток українці 34773 95,66 % росіяни 1054 2,90 % білоруси 338 0,93 % цигани 43 0,12 % молдовани 22 0,06 % інші 119 0,33 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток українська 33609 92,46 % російська 2540 6,99 % білоруська 163 0,45 % інші 37 0,10 %

Населені пункти зняті з обліку

Зоряне Лозове Ломоносове Марочкине

Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Городнянського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 60,40% (проголосували 14 637 із 23 234 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 38,96% (5 702 виборців); Юлія Тимошенко — 23,51% (3 441 виборців), Олег Ляшко — 16,42% (2 403 виборців), Сергій Тігіпко — 5,86% (858 виборців), Анатолій Гриценко — 4,22% (618 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,20%.

Пам'ятки культури Історія Городнянщини знайшла свій відгук у численних пам'ятках. Поблизу с. Автуничі виявлене і повністю досліджене поселення періоду Київської Русі (Х-ХІІ ст.). Оригінальністю задуму та конструктивного рішення, що не мають аналогів на Лівобережній Україні, відзначається Михайлівська церква у с. Великий Листвен (1742).

У м. Городня зберігся будинок, де народився один з основоположників вітчизняної хірургії Микола Волкович. Пам'яткою садово-паркового мистецтва є парк у с. Тупичеві.

На стику кордонів трьох держав, поблизу с. Сеньківка, над тихоплинною Жеведою, у 1975 р. було встановлено монумент Дружби. Тут, на просторому Слов'янському полі, до окупації та анексії Криму Росією відбувалися міжнародні свята, фестивалі.

Видатні особистості Десять останніх років у Городні прожив і похований лікар, етнограф, письменник Степан Ніс. Також тут навчався український письменник і громадський діяч Василь Чумак.

Уродженцями району є:

вчений-кібернетик, академік Олександр Кухтенко; художник, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Олександр Лопухов; поет Абрам Кацнельсон; відомий політичний діяч, правозахисник, один із засновників Української Гельсінської групи, перший голова Української Гельсінської спілки Левко Лук'яненко; Андрос Іван Назарович — педагог, військовий льотчик, учасник Другої світової війни, батько українського філософа Андроса Євгенія Івановича, дідусь українського політолога Андроса Олега Євгенійовича та психолога Андроса Мирослава Євгенійовича; революціонерка-народниця М. Вєтрова; білоруський архітектор Валентин Ліхапол.

Трьом городнянцям: Олексію Жижкуну, Борису Калачу, Йосипу Юфи — присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Примітки

Посилання

Городнянський район на сайті ОДА Городнянський район на сайті Облради