Соборність — ключове поняття російської релігійно-філософської думки XIX—XX ст., добровільне об'єднання (собор) на основі любові до Бога і один до одного. Поняття було введено російським філософом Олексієм Хомяковим і розвинене в XIX столітті слов'янофілами. Згодом поняття стало трактуватися значно ширше, охоплюючи весь уклад життя, комплекс морально-етичних норм всередині спільноти. Ці норми беззастережно засуджують індивідуалізм, прагнення окремої людини протиставити себе спільності «одновірців». Соборність відкидає таке поняття, як «особисте щастя», стверджуючи, що «бути щасливим на самоті неможливо».
Див. також День соборності України
Джерела та література Великочий В., Гоян І., Сторожук С. Соборність: концепт // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 467—472. ISBN 978-966-2067-65-1. О. Кіхно. Соборність // В. Кизима. Тотальність // ФЕС, с.644
Посилання