Шанхайське гето — область в районі Хункоу в окупованому Японією Шанхаї, де були розміщені приблизно 20 000 єврейських біженців з нацистської Німеччини, Австрії, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Польщі та Литви до і під час Другої світової війниShanghai Jewish History (Shanghai Jewish Center). Офіційно називався «Відведений район для біженців, які не мали громадянства» ().
Переслідування євреїв нацистами в Третьому рейху до кінця 1930-х років змушували євреїв емігрувати. Однак можливостей виїхати було мало, оскільки інші країни відмовлялися приймати єврейських біженців. Водночас на підставі Нанкінського договору в Шанхаї існувала можливість для європейців приїхати й оселитися там без отримання візи.
1937 року Шанхай був окупований японцями, які дозволили безвізовий в'їзд у місто громадянам європейських країн. Євреї, які бажали емігрувати з Німеччини та Австрії, стикалися з відомими обмеженнями при в'їзді до США та інших країн, у зв'язку з чим багато хто з них вирішив вирушити до Китаю.
До лютого 1939 року в Шанхаї проживало вже понад 6 тисяч біженців, і вони продовжували приїжджати – по тисячі на місяць.
20-25 тисяч євреїв скористалися цією можливістю до кінця 1941 року .
Спочатку єврейським біженцям дозволялося вибрати для проживання будь-який район Шанхаю.
15 листопада 1942 року японське військове командування під тиском Німеччини ухвалило рішення про створення єврейського гето. 18 лютого 1943 року японська влада оголосила, що іноземці будуть жити у «відведеному районі для біженців, які не мають громадянства» і вони зобов'язані переселитися туди до 15 травня.
Біженцям було відведено найбідніший і перенаселений район міста. Місцеві єврейські сім'ї та американські єврейські благодійні організації допомогли їм з житлом, їжею та одягом. Японська влада поступово посилювала обмеження для біженців, проте гето не було обнесено стіною, а китайці звідти не виселялисяShanghai Ghetto Shows a Hidden Piece of WWII History By Kimberly Chun (AsianWeek)The Jews of Shanghai. The War Years by Murray Frost.На території гето була введена комендантська година.
Навчання У листопаді 1939 сер Хорас дав життя проекту, який без перебільшення вписав його ім'я в єврейську історію Шанхаю. Він узяв в оренду та відремонтував будинок для школи, яка так стала і називатися – Школа Кадурі. Там були класи, бібліотека, кімнати для музики та спортивний зал. Усі заняття велися англійською. Директором було призначено жінку, яка обіймала аналогічну посаду в Берліні. До початку наступного року в Школі Кадурі вважалося 700 учнів, і ще кілька сотень отримували робочі спеціальності вечорами.
Кінець гетто Після створення Держави Ізраїль у 1948 році та падіння режиму Чан Кайші та переходу влади до комуністів у 1949-му майже всі євреї залишили Китай.
Музей Побудована російськими євреями в 1927 році в районі Хункоу на півночі Шанхаю синагога була головним релігійним притулком єврейських біженців, що оселилися в місті.
І хоча фасад її не змінився, історія єврейського гетто не зникла завдяки цій сганозі, яка згодом стала Шанхайським музеєм єврейських біженців.Це єврейське місце поклоніння було громадським центром Тіланьцяо під час Другої світової війни.
Відомі мешканці
Аарон Авшаломов — композитор Міхаель Блюменталь — директор Єврейського музею в Берліні, майбутній міністр фінансів США Моріс Абрахам Коен — військовий і авантюрист Ільзе Куссель — стала в майбутньому відомою буддисткою-вчителькою
У літературі У книзі "Останні королі шанхаю" автор Джонатан Кауфман висвітлює роль родин Сассунів та Еллі Кадурі у порятунку єврейських біженців під час Другої світової війни.
Примітки