Алістер Гатрі Деннистон (, 1881—1961) — британський криптограф, перший директор спецслужби «Центру урядового зв'язку», який займав цей пост у 1919—1942 рокахF. H. Hinsley, revised by Ralph Erskine, «Denniston, Alexander Guthrie [Alastair] (1881—1961), cryptanalyst and intelligence officer», Oxford Dictionary of National Biography, 2004. Бронзовий призер Олімпійських ігор 1908 року (хокей на траві).

Біографія Алістер (за документами — Олександр) Денністон народився в Гріноці (Шотландія) в родині лікаря, отримав освіту в боннському і паризькому університетах. На лондонській Олімпіаді 1908 року грав у складі команди Шотландії з хокею на траві, удостоєний бронзової медалі.

Під час Першої світової війни Денністон брав участь у створенні Кімнати 40 — криптографічної служби Адміралтейства й обіймав посаду заступника директора:8. Після війни Денністон у званні капітана 3-го рангу перейшов на роботу в Оксфордський університет, де викладав німецьку мову. 1919 року Кімната 40 була розформована і на її базі, а також базі криптографічного підрозділу британської розвідки армії MI1b, була сформована «Урядова школа кодування і шифрування», УШКШ (Government Code and Cypher School, GC&CS, в 1946 році перейменована в Центр урядового зв'язку (Government Communications Headquarters, GCHQ) ), керівником якої був призначений Алістер Денністон. Спочатку УШКШ була під контролем Адміралтейства й розташовувалася в Лондоні. Функції школи офіційно полягали в «консультуванні державних відомств з приводу безпеки кодів і шифрів та надання допомоги в їх впроваджені», але поряд з цим, їй було поставлено в обов'язок «вивчити методи шифрування, що використовуються іноземними державами». 1922 року за ініціативою лорда Керзона УШКШ була передана з Адміралтейства під контроль міністерства закордонних справ. З 1925 року УШКШ і британська зовнішня розвідка MI6 розташовувалися на сусідніх поверхах одного будинку, навпроти Сент-Джеймського парку.

В період з 1919 по 1939 роки УШКШ мало виявляла інтересу до радіоперехвату й обмежувалася, переважно, телеграфного листуванням іноземних представництв, розташованих на території Великої Британії, інші питання були у віданні військових. Крім того, керівництво країни розглядало криптоаналітиків в цей період не як радіоразвідників, а як дослідників, які підлягають у воєнний час мобілізації в інтересах збройних сил, тому в УШКШ направляли не найкращих фахівців. Лише в 1939 році напередодні початку другої світової війни Денністон залучив до роботи в УШКШ викладачів Оксфорда і Кембриджа, у тому числі професора Алана Тюрінга, Гордона Велчмана й шахістів Стюарта Мілнер-Беррі і Конела Х'ю О' Донела Александера. Пізніше цю четвірку прозвали «злими дядьками» (The Wicked Uncles) за їх внесок в криптографію. Поряд з кадровими питаннями, Денністон організував розгортання УШКШ на новому місці — в Блетчлі-парку, за 76 кілометрів на північ від Лондона. Вибір місця був обумовлений зручним перетином головних доріг, телеграфним повідомленням і хорошим залізничним сполученням з Оксфордом і Кембриджем. Денністон брав участь в розробці технічного проєкту облаштування об'єкта і організації переїзду. Блетчлі-Парку було дане кодове ім'я «Station X». Після ретельної підготовки в серпні 1939 року під прикриттям мисливської компанії фахівці по злому кодів переїхали Блетчлі-Парк .

Поряд з підготовкою до перебазування УШКШ, Денністон брав участь у співпраці з польськими криптографічними службами. Влітку 1939 року, коли стало ясно, що Польщі навряд чи вдасться зупинити прийдешнє німецьке вторгнення, керівництво країни ухвалило рішення передати частину криптографічного обладнання, результатів досліджень і файлів союзникам — Великої Британії і Франції. 25 липня 1939 року за дорученням польського Генерального штабу фахівці Бюро шифрів показали представникам союзників свої досягнення в криптоаналітиці, зокрема результати злому німецької шифрувальної машини «Енігма». Криптоаналітики Франції і Великої Британії самі не проводили досліджень «Енігми» аж до 1939 року, можливо, вважаючи машину невразливою. Від Великої Британії у зустрічі брали участь Алістер Денністон, Діллі Нокс і представник Королівського флоту Хемфрі Сэндвіс, відповідальний за радіоперехоплення і пеленгацію станцій противникаRalph Erskine, «The Poles Reveal their Secrets: Alastair Denniston's Account of the July 1939 Meeting at Pyry», pp. 294—305, Cryptologia 30(4), 2006. Поляки зобов'язалися дати кожній країні реконструйовану модель (копію) «Енігми», а також частина польського обладнання, у тому числі листи Зигальского і Бомбу Реєвского. Вже після окупації Польщі Німеччиною, співпраця британських, французьких і польських криптографів тривала, у тому числі на базі під Парижем.

Денністон керував роботою УШКШ, поки не був госпіталізований у червні 1940 року через сечокам'яну хворобу. Оговтавшись від хвороби, у 1941 році він вилетів до США для налагодження співпраці з американськими криптографами, включаючи Вільяма Фрідмана. Наприкінці 1941 року Денністон переїхав у Лондон, де зосередився на роботі по злому дипломатичного листування:10.

Попри отриману від поляків інформацію по злому «Енігми», Денністон принаймні до літа 1940 року займав песимістичну позицію щодо можливостей злому складнішого німецького військово-морського шифру. Одного разу Денністон сказав керівнику Військово-морського відділу Блетчлі-парку: «Знаєте, німці не думають, що ви читаєте повідомлення, і я не очікую, що ви коли-небудь це зробите»Preface to Turing's Treatise on the Enigma (the Prof's Book) , , 1998. Але успіхи А.Тюрінга і його команди спростували песимізм Денністона.

Уряд Великої Британії ретельно приховував успіхи в розшифровці німецьких шифрів як від противника, так і від керівництва СРСР. Так, для передачі відомостей «Ультра» в СРСР використовувалася швейцарська організація Lucy,  яка була, за легендою, джерелом інформації у верхах німецького керівництва. Інформацію, отриману від Lucy, передавав в СРСР резидент радянської розвідки в Швейцарії Шандор РадоСССР мав деякі відомості про програму Ultra від свого агента в Блетчлі-парку — Джона Кернкросса, одного із членів Кембріджської п'ятірки. Англійці не підозрювали про роль Кернкросаа до 1951 р..

У жовтні 1941 року Тьюринг, Велчман, Мілнер-Баррі і Александер звернулися, не повідомивши Денністона, безпосередньо до прем'єр-міністра Черчілля з листом, в якому скаржилися на брак кадрів і повільне реагування на їх попередні запити. У своєму листі вони також давали високу оцінку енергії й здібностям командора Едварда ТревісаHodges, Andrew (1983), Alan Turing: the Enigma, pp 219—223. Черчілль відреагував на цей лист негайно, наказавши своїм підлеглим «діяти сьогодні ж» та надати криптоаналітикам все, чого вони потребували. За цим відбулася реорганізація GC&CS в лютому 1942 року. Керівником GC&CS був призначений Тревіс, який здійснив рішучу перебудову діяльності організації, а Денністон продовжував службу до 1945 року в ранзі заступника директора з дипломатичних і комерційних питань.

Денністон вийшов на пенсію в 1945 році, згодом викладав французьку та латинь у місті Літерхед.

Знаменитий американський криптограф Вільям Фрідман пізніше писав дочці Денністона: «Ваш батько був великою людиною, перед яким всі англомовні будуть залишатися в боргу дуже довго, якщо не завжди. Сумно, що так мало людей точно знає, що він зробив …»:11.

Особисте життя 1917 року Алістер одружився з подругою співробітника Кімнати 40, Дороті Мері Джиллат. У шлюбі подружжя Денністон було двоє дітей, син і дочка. Їх син Робін отримав освіту у Вестмінстерській школі і Крайст-Черч, Оксфорд. Після відставки Алістер був не в змозі оплачувати навчання дітей, і плату за навчання його сина внесли благодійники, а дочці довелося покинути школу через відсутність коштівThe Daily Telegraph, 27 May 2012 Obituary: Robin Denniston . Згодом Робін зайнявся видавничою діяльністю і в 2007 році опублікував книгу «Тридцять секретних років» (Thirty Secret Years) — біографію свого батька.

Нагороди

Офіцер ордена Британської імперії (OBE) — 7 січня 1918 року Компаньйон ордена Британської імперії (CBE) — 2 січня 1933 року Компаньйон ордена Святого Михайла і Святого Георгія(CMG) — 12 червня 1941 року

У масовій культурі А. Денністон є одним з персонажів фільму Мортена Тільдума «Гра на імітацію», що вийшов в 2014 році і отримав високу оцінку кінокритиків. Роль Денністона виконує актор Чарльз Денс.

Див. також

Кімната 40 Центр урядового зв'язку

Примітки

Література И. И. Ландер. Негласные войны. История специальных служб 1919—1945.Книга первая. Условный мир. — Одесса: Друк, 2007. Robin Denniston, Churchill's Secret War: Diplomatic Decrypts, the Foreign Office and Turkey 1942-44 (1997) James Gannon, Stealing Secrets, Telling Lies: How Spies and Codebreakers Helped Shape the Twentieth Century, Washington, D.C., Brassey's, 2001, ISBN 1-57488-367-4. F. H. Hinsley and Alan Stripp, eds., Codebreakers: the Inside Story of Bletchley Park, Oxford University Press, 1993, ISBN 0-19-820327-6. Władysław Kozaczuk. Enigma: How the German Machine Cipher Was Broken, and How It Was Read by the Allies in World War II. — MD: University Publications of America, 1984. — ISBN 0-89093-547-5. Bertrand, Gustave. Enigma ou la plus grande énigme de la Guerre 1939—1945. — 1973. (фр.) Kozaczuk, Władysław. Bitwa o Tajemnice: Służby wywiadowcze Polski i Niemiec 1918—1939. — Warsaw: Książka i Wiedza, 1999 (оригинальный 1967). (польск.) Rejewski, Marian. How the Polish Mathematicians Broke Enigma. — 1984d. Дополнение D к: Kozaczuk, 1984, s. 246—271 (польск.)

Посилання

The Papers of Alexander Guthrie Denniston are held at the Churchill Archives Centre in Cambridge, and are accessible to the public. DatabaseOlympics.com profile Thirty Secret Years: A. G. Denniston's work in signals intelligence 1914—1944