Альбігова () — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Ланьцут Ланьцутського повіту Підкарпатського воєводства.
Населення — (2011).
Географія Розташоване на українській етнічній території Надсяння.
Історія Після захоплення у 1340 році Галичини поляки встановлювали свій режим. Село закріпачене за німецьким правом у XIV столітті Оттоном Пілицьким.
У 1450 р. селом володів Ян ПілецькийTermini terrestres Przeworscenses 1450. w Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z Archiwów tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie wydane staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. T. XIII. 1888. — p. 315. — внук Оттона Пілицького. Цього ж року була в селі римо-католицька парафія, якою розпочаті латинізація і полонізація селян.
За податковим реєстром 1508 року село входило до Перемишльської землі Руського воєводства, у селі була корчмаPolska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 121. .
За податковим реєстром 1589 року село входило до Тичинського округу Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 47 ланів (коло 1175 га) оброблюваної землі, 2 корчми, 2 млини з трьома колесами, 15 загородників, 37 коморників з тягловою худобою і 53 без неї, 12 ремісників, ще 4 і 12 лану землі надані костелуPolska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 11. .
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1870 р. Альбіґова знаходилася в Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, були 223 будинки і 1312 мешканців. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українців лівобережного Надсяння село було спольщене.
У 1920—1939 роках село у складі Ланьцутського повіту входило до Львівського воєводства Польщі, у 1934—1939 роках — у складі ґміни Ланьцут.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки