Рокитниця () — село на Закерзонні, в Польщі, у гміні Рокитниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).

Розташування Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 9 км на південь від повітового центру Ярослава і 48 км на схід від воєводського центру Ряшева.

Історія Латинізацію і полонізацію окупованого Надсяння поляки почали невдовзі після окупації — уже в 1400 р. поставлені тут окупантами сатрапи Дершняки заснували латинську парафію.

У 1508 р. селом володів Петро Коля.Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 107.

За податковим реєстром 1515 р. село належало Дершняку, були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, млин, корчма.Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133.

За податковим реєстром 1589 р. село належало Станіславу Дершняку, були 13 ланів (коло 350 га) оброблюваної землі, млин, 6 загородників із земельною ділянкою і 5 без земельної ділянки, 2 коморники з тягловою худобою і 1 без тяглової худоби.Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 13. До 1772 року Рокитниця входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Рокитниця знаходилась у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, у присілку Соболівка було 68 будинків і 461 мешканець та на землях фільварку Зигмунта Дембовського — 8 будинків і 97 мешканців, загалом у селі налічувалось 314 будинків і 1956 мешканців (9 греко-католиків, 1896 римо-католиків і 51 юдей). На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Рокитниця разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. Рокитниця входила до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Хлопіце. Українці-грекокатолики села фіксуються до 1919 р. в шематизмах, належали до парафії Боратин Порохницького деканату Перемишльської єпархії.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (6 осіб — 1 родина). Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Примітки