Водогоспо́дарський ко́мплекс (ВГК) — структурний елемент регіонального економічного та географічного простору, який охоплює водні ресурси, водогосподарські споруди, водокористувачів і характеризується певною функціональною, галузевою та просторовою структурою. В основі функціонування ВГК лежить процес водокористування, який відображає становлення зв'язків між водними ресурсами і водокористувачами певної території у межах системи «водні ресурси — суспільство».Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики. — Одеса: Астропринт, 2005. — 632 с.
У масштабах України функціонує єдиний водогосподарський комплекс. В окремих її частинах — обласні і міжобласні водогосподарські комплекси, а також водогосподарські комплекси на базі великих водогосподарських систем, наприклад водогосподарський комплекс у басейні р. Сіверський Донець.
Галузі, які забирають воду або використовують її з даного водогосподарського комплексу або водного об'єкту називаються учасниками ВГК. За своєю дією та характером використання водних ресурсів учасники ВГК поділяються на водоспоживачів і водокористувачів.
Водоспоживачі забирають воду з водних об'єктів, при цьому частина води втрачається безповоротно, оскільки вона входить до складу промислової та сільськогосподарської продукції, а також випаровується в процесі використання, а інша частина повертається у водойму. До водоспоживачів належать зрошуване землеробство, комунально-побутовий сектор, сільськогосподарське водопостачання, промисловість тощо.
Водокористувачі не забирають воду з водних об'єктів, а лише використовують її для виконання різних операцій. До водокористувачів належать водний транспорт, аквакультура (рибне господарство), гідроенергетика, рекреація тощо.
Фактори формування Фактори, що впливають на формування ВГК: переважаюча спеціальзація господарства і ступінь його розвитку; щільність розташування населених пунктів і чисельність населення; забезпеченість транспортними шляхами; особливості природних умов, основними серед яких є кліматичні, гідрологічні, ґрунтові, гідрогеологічні та геоморфологічні.
Класифікація водогосподарських комплексів ВГК класифікують за масштабами поширення їх дії, типом споруд та числом учасників.
Так, за масштабами поширення їх дії можна виділити: міждержавні; державні; зональні; басейнові; регіональні ВГК. За типом споруд та кількістю учасників ВГК класифікують на: одновузловий одногалузевий; одновузловий багатогалузевий; багатовузловий багатогалузевий; одно- та багатогалузевий з перерозподілом стоку.Яцик А. В. Водні ресурси України як основа сталого функціонування енергосистем // Энергетика и электрификация. — 2002. — № 12. — C. 28–46.
Структура водогосподарського комплексу Будь-який ВГК складається із зв'язаних між собою частин: природної та антропогенної.
Природна частина включає водні ресурси, довкілля і місцеві природні умови. Окрім цього, водозбірний басейн має ще кілька складових природних ресурсів, взаємопов'язаних між собою: земельні, мінерально-сировинні, біотичні, рекреаційні. Антропогенна частина визначає систему взаємопов'язаних технічних рішень, споруд і заходів, які забезпечують дію водогосподарського комплексу в конкретних місцевих умовах (водосховища і водоприймачі, гідротехнічні споруди і водозабори).
Обидві складові водогосподарського комплексу перебувають у тісному взаємозв'язку і взаємодії.
Див. також Державне агентство водних ресурсів України
Примітки
Джерела Грищенко Ю. М. Комплексне використання та охорона водних ресурсів: навчальний посібник — Рівне, 1997. — 247 с. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. — К.: Знання, 2006. — 319 с. Сташук В. А. Сучасний стан та перспективи розвитку управління водними ресурсами України / В. А. Сташук // Водне господарство України. — 2012. — № 5. — С. 5-9.
Посилання