Військово-морські сили Фінляндії (, ) — один із видів збройних сил Фінляндії.
Військово-морський флот Фінляндії має три статутні завдання, пов'язані з військовою обороною Фінляндії: спостереження за територіальними водами, відбиття територіальних порушень та морських атак, і захист морських ліній зв'язку.
Станом на 2007 рік, чисельність ВМС Фінляндії складала 7900 людей (в тому числі 4300 військовослужбовців призовників).IISS Military Balance 2005/2006
Знаки розрізнення
Фінська назваШведська назваДослівнийперекладПрикладукраїнськогоаналога Знаки розрізнення Офіцери AmiraaliAmiral Адмірал Адмірал Vara-amiraaliViceamiral Віце-адмірал Віце-адмірал Kontra-amiraaliKonteramiral Контр-адмірал Контр-адмірал LippueamiraaliFlottiljamiral Адміралфлотилії Командор KommodoriKommodor Коммодор Капітан 1 рангу KomentajaKommendör Комендор Капітан 2 рангу KomentajakapteeniKommendörkapten Капітан-комендор Капітан 3 рангу KapteeniluutnanttiKaptenlöjtnant Капітан-лейтенант Капітан-лейтенант YliluutnanttiPremiärlöjtnant Першийлейтенант Старшийлейтенант LuutnanttiLöjtnant Лейтенант Лейтенант AliluutnanttiUnderlöjtnant Молодшийлейтенант Молодшийлейтенант Матроси й старшини SotilasmestariMilitärmästare Майстер Головний майстер-старшина/Старший майстер-старшина YlipursimiesÖverbåtsman Старший боцман Майстер-старшина/Штаб-старшина PursimiesBåtsman Боцман Головний корабельнийстаршина YlikersanttiÖversergeant Старший сержант Головний старшина UpseerikokelasOfficersaspirant Офіцер-кадет — KersanttiSergeant Сержант Старшина 1-ї статті UpseerioppilasOfficerselev Офіцер-курсант – AlikersanttiUndersergeant Молодший сержант Старшина 2-ї статті YlimatruusiÖvermatros Старший моряк Старший матрос AliupseerioppilasUnderofficerselev Унтер-офіцер-курсант — MatruusiMatros Моряк Матрос
Прапори кораблів і суден ПрапорГюйсВимпел бойових кораблів
Прапори посадових осіб
Пункти Базування ВМБ Упінніємі ВМБ Турку
Організаційний склад Організаційно Військово-морські сили Фінляндії включають у себе Головний штаб ВМС, два оперативних командування, окрему Уусімааську (по-шведськи — Нюландську) бригаду морської піхоти, військово-морське училище, дослідницький центр і матеріальне управління.
Головний штаб ВМС, Турку Військово-морське командування Архіпелагового моря (), Турку Військово-морське командування Фінської затоки (), Упінниємі Нюландська бригада ( ()), Драгсвік Військово-морське училище (), Гельсінкі Дослідницький центр ВМС (), Еспоо Матеріальне управління ВМС (), Турку, Бйоркбода
Префікс кораблів і суден Кораблі і судна ВМФ Фінляндії не мають префікса по приналежності до Військово-морських сил держави.
Бойовий склад
Військово-морський флот
ТипБортовий номерНазваУ складі флотуСтанПриміткиМінні загороджувачіМінний загороджувач типу «Похьянмаа»Pohjanmaa8 червня 1979Мінний загороджувач типу «Хямеенмаа»Hämeenmaa15 квітня 1992Мінний загороджувач типу «Уусімаа»Uusimaa2 грудня 1992Мінний загороджувач типу «Pansio»777Porkkala25 вересня 1991Мінний загороджувач типу «Pansio»875Pyhäranta26 травня 1992Мінний загороджувач типу «Pansio»876Pansio29 жовтня 1992Сторожові корабліРакетний катер типу «Раума»Rauma19 жовтня 1990Ракетний катер типу «Раума»Raahe20 серпня 1991Ракетний катер типу «Раума»Porvoo27 квітня 1992Ракетний катер типу «Раума»Naantali23 червня 1992Ракетний катер типу «Hamina»80Hamina24 серпня 1998Ракетний катер типу «Hamina»81Tornio12 травня 2003Ракетний катер типу «Hamina»82Hanko22 червня 2005Ракетний катер типу «Hamina»83Pori19 червня 2006Мінні тральщикиМінний тральщик типу «Kuha»21Kuha 21Мінний тральщик типа «Kuha»22Kuha 22Мінний тральщик типу «Kuha»23Kuha 23Мінний тральщик типу «Kuha»24Kuha 24Мінний тральщик типа «Kuha»25Kuha 25Мінний тральщик типу «Kuha»26Kuha 26Мінний тральщик типу «Kiiski»521Kiiski 1Мінний тральщик типу «Kiiski»522Kiiski 2Мінний тральщик типу «Kiiski»523Kiiski 3Мінний тральщик типу «Kiiski»524Kiiski 4Мінний тральщик типу"Kiiski"525Kiiski 5Мінний тральщик типу «Kiiski»526Kiiski 6Мінний тральщик типу «Kiiski»527Kiiski 7Допоміжні суднаКомандний катер типу"Syöksy"511JymyКомандний катер типу «Syöksy»512RajuКомандний катер типу «Syöksy»531SyöksyКомандний катер типу «Syöksy»541VinhaТранспортний корабель типу"Kampela"771Kampela 1Транспортний каребель типу"Kampela"772Kampela 2Транспортний корабель типу"Kampela"877Kampela 3Транспортний корабель типу «Valas»98MursuТранспортний корабель типу «Valas»121VahakariТранспортний корабель типу «Valas»722VaarlahtiТранспортний корабель типу «Valas»723VänöТранспортний корабель типу «Valas»879ValasДесантний корабельДесантний катер типу «Jurmo»U601-U637Десантний корабель типу «Uisko»U210-U211 U301-U312
U400-
Історія
Перед 1918 роком
Під владою Швеції Землі сьогоднішньої Фінляндії належали Швеції до 1809 року. Тоді тут знаходилися бази шведського флоту, a багато матросів мало фінське походження.
Час під залежністю від Росії У 1809 року Фінляндія перейшла від Швеції до Росії. Саме тоді вперше була утворена повністю фінська морська одиниця флоту — Suomen Meriekipaasi. Утворена вoнa у 1830 році i охороняла береги Фінляндії, діючи у складі балтійського флоту військового флоту царської Росії. Серед кораблів, які входили до Meriekipaasi був паровий фрегат Рюрик (побудований у 1851 році у порту у Турку) i паровий корвет Калевала" (побудований в 1858 році в тому самому порту що Рюрик") — обидва кораблі служили пізніше уТихоокеанському флоті. Також військово-морські сили Фінляндії брали участь в кримській війні нa Балтійському морі.
Незалежна Фінляндія
Дії між двох війн 6 грудня 1917 року Фінляндія оголосила про свою незалежність. Ця ситуація застала Росію тільки в січні 1917 року. Першими кораблями які входили у склад нового флоту Фінляндії були російські кораблі, які були в стані подолати подорожі зимою до бази у Кронштадті, потім брали участь у фінляндській громадянській війні в 1918 році. Через 10 i 20 років фінляндські морські сили мали у своєму складі кілька канонерок — Klas Horn (отриманих від Росії), Matti Kurki (отримані від Росії), Turunmaa i Karjala (збудовані у Фінляндії у 1918 році, замовлені та оплачені через росіян нa потреби самих фінів); шість міноносців типу S (отримані від Росіян під час громадянської війни); вісім міноносців типу C; кілька великих і малих мінних тральщиків. У 1920 Німці передали Фінляндії два здобутих під час війни з Росією міноносці (Uusimaa i Hämeenmaa). Ураз з трактом у Тарту Фінляндія мусила повернути частину кораблів (три міноносці типу S (S3, S4 i S6), морські тральщики Altair, Mikula, MP 7, MP 11, Ahvola, T 12, чотири малих транспортних i п'ятдесят чотири моторні човни. Ще три торпедні кораблі типу C (C1, C2 i C3) втрачено під час виконання британської компанії проти Росії у 1918—1919 роках.
У 1927 році по роках дискусії про розбудову морських сил, було прийнято план побудови нових кораблів. Імпульсом до цього стала втрата міноносця S2 під час шторму в листопаді 1925 року. Плани закладення побудови двох панцерників берегової оборони і чотирьох підводних човнів. Піднято пропозицію про прийняття міноносців з Великої Британії і також побудову власних, a також конструювання тральщиків. У 1930 році прийнято побудовані у Франції у 1902 році, німецький корабель Oldenburg, який був включений до флоту як навчальний корабель Suomen Joutsen.
Друга світова війна У часи другої війни світової Фінляндія мала значні успіхи у розбудові флоту, хоча не всі заплановані плани вдалось виконати у термін. Серед кораблів, які були у складі Фінського флоту: два панцерника берегової оборони (Ilmarinen i Väinämöinen), п'ять підводних човнів двох типів (Vesihiisi, Iku-Turso, Vetehinen також Vesikko i Saukko), чотири канонерки (Turunmaa, Karjala, Uusimaa i Hämeenmaa), сім міноносців (два типи Sisu, один типу Isku, чотири типу Syöksy), один мінний тральщик. Також на озері Ладога Фінляндія утримувала шість кораблів: один криголам (Aallokas), одну канонерку (Aunus), один мінний загороджувач (Yrjö), один буксир (Vakava), два моторні човни (S1 i N. K. af Klercker).
Зимова війна Після початку зимової війни Фінляндія зайняла демілітаризовані Аландські острови. Військовий флот зайнявся охороною торгових кораблів i морських шляхів. Під час першого місяця війни дійшло до обмінів вогнем між радянськими військовими кораблями і береговою артилерією в Ханко, Уто i Койвіца. Під час битв у Ханко i Койвіцо фінам вдалось завдати значної шкоди і змусити радянські кораблі відступити. Спроби потопити радянські кораблі фінськими підводними човнами (Vesikko i Saukko) закінчилося невдало. У грудні 1939 року лід затвердів настільки, що єдиний криголам не був у стані добратися додому до Фінляндії. Найкращі одиниці флоту — два панцирники берегової оборони — залишилися стояти в порту в Турку, де зміцнювали його протиповітряну оборону. Залишалися там до кінця війни.
Війна Продовження Ще перед початком війни продовження Фінляндія замовила у Італії п'ять кораблів міноносців. Мир, за яким закінчилася зимова війна, поділив оперативний простір фінських військово-морських сил поблизу СРСР, за яким совіти орендували Півострів Ханко. Відносилось це і до берегової артилерії в Русаро i Осмуар, які охороняли підхід до Ботнічної затоки. Великі мінні поля, виставлені нa початку війни в спільності з німцями, залишалися. Два фінські панцерники берегової оборони залишалися на радянській базі в Ханко, аж до грудня 1941 року, коли росіяни постановили їх евакуацію.
У 1941—1945 роках у фінській затоці залишилося 69 779 встановлених мін i перешкод для мінних тральщиків. Вони були встановлені Фінляндією (6 382 міни), Радянським Союзом (16 179 мін i 2 441 перешкоди) i Німеччиною (близько 45 000 мін). У 1957 році відбувся останній щорічний сезон знищення мін із затоки, але мінні загороди залишалися ще близько 10 років після того. До сьогодні на дні знаходиться багато мін із часів тієї війни. Найбільша втрата фінського флоту під час тієї війни, затоплення панцерника Ilmarinen після того як він натрапив на міну 13 вересня 1941 року. Загинув одразу 271 моряк. З катастрофи врятувалися 132 моряки. У 1942 році військові дії перейшли на охорону морських рубежів. Фінляндія i Німеччина заплатили велику ціну, щоб не допустити прориву радянських підводних човнів до Балтійського моря. Використання у цих цілях мінних полів виявилося недостатнім заходом. Радянські підводні човни затопили вісімнадцять кораблів, серед яких сім належало Фінляндії. Фіни затопили натомість три, серед дванадцяти затоплених всіх радянських підводних човнів. Важливим кроком було повне блокування фінської затоки. У 1944 році СРСР повністю деблокував затоку.
Весною 1942 року Фінляндія зайняли остів Готланд. У липні 1942 року росіяни здійснили спробу зайняти малий острівок Соммерс у Фінській затоці. У 1943 році Фінський флот отримав чотирнадцять нових кораблів міноносців, замінивши їх довоєнними. У 1944 році СРСР розпочав велику компанію наступну проти Фінляндії, під час якої флот бився разом із сухопутними силами у Виборзькій затоці. Фінські кораблі вціліли, проте змушені були до виведення з затоки.
Лапландська війна