Лескінів закон — акцентуаційний закон у литовській мові, що його 1881 року відкрив А. Лескін. Суть полягає в тім, що, якщо давні індоєвропейські кінцеві довготи (які збереглися в членних прикметниках) акутові, то в нечленних вони скорочуються, а якщо циркумфлексові, то зберігаються: *rankā > rankà. Дію Лескінового закону можна наочно побачити на прикладі «хороший, добрий». Енклітика зберігала довготу членних прикметників, наприклад, gerą́sias, у той час як без енклітики акутова довгота скоротилася, пор. geràs: ВідмінокАкутові довготиВідмінокЦиркумфлексові довготиЧленніНечленніЧленніНечленніЧоловічий рідЧоловічий рідОруд. одн.gerúojugerùРод. одн.gẽrojogẽroНаз. мн.geriéjigerìЗнах. одн.gẽrąjįgẽrąЗнах. мн.gerúosiusgerùsРод. мн.gerų̃jųgerų̃Нах.-Знах. дв.gerúojugerùОруд. мн.geraĩsiaisgeraĩsВідмінокЖіночій рідВідмінокЖіночій рідНаз. одн.gerójigeràРод. одн.gerõsiosgerõsОруд. одн.gerą́jągeràЗнах. одн.gẽrąjągẽrąЗнах. мн.gerą́siasgeràsНаз. мн.gẽrosiosgẽrosНах.-Знах. дв.geriéjigerìРод. мн.gerų̃jųgerų̃ Дія Лескінового закону спричинила пересув наголосу за законом Фортунатова — Сосюра, що дає підставу деяким науковцям уважати перший закон як початкову умову другого, отже, не виділяти його як самостійний.
Джерела
Примітки