Мико́ла Ка́рлович Грандко́вський (; , Саратов — , Пенза) — російський жанровий маляр, поляк за походженням, з волинського шляхетського роду Гронтковських. Педагог, експонент Товариства пересувних художніх виставок.

Біографія Народився в Саратові. Син колежського секретаря Карла Михайловича Грондковського (1831 — †17 липня 1883, СаратовГАСО 637.2.1792 МК РКЦ умершие 1875-1898 г. Саратов ) та Катерини Павлівни Ільїної (1835 — 1873). Початкову художню освіту здобув у саратівських художників Д. Н. Россова та М. І. Доливо-Добровольского, за рекомендацією яких в 1880 році вступив до Московського училища живопису, скульптури та зодчества. Навчався за кошти рідного міста. За час навчання отримав дві Малі і дві Великі срібні медалі Імператорської Академії мистецтв «За успіх у малюванні».

Після закінчення училища в 1889 році жив в Москві. З 1891 року — експонент Товариства пересувних художніх виставок, з 1892 — член Московського товариства любителів мистецтв. У 1894 році нагороджений першою премією Московського товариства любителів мистецтв за «Портрет письменника Н. Н. Златовратського», в 1895 другою премією за картину «Купатися».

На запрошення Костянтина Савицького, котрий очолив новостворену побудовану Пензенську картинну галерею і Пензенське художнє училище імені К. А. Савицького, Микола Грандковський в 1897 році покидає Москву і переїжджає до Пензи, де в числі інших московських художників Костянтина Клодта, Петра Коровіна і Миколи Жукова, стає викладачем училища і Пензенської духовної семінаріїГ.К.Савицкий [Воспоминания] // А.В.Храбровицкий. ’ Русские писатели в Пензенской области. Пенза, 1946. С. 87..

У 1904 році Пензу відвідав О.М. Горький. Розповідає К.А. Савицький: «Про приїзд Горького і його бажання відвідати училище батькові повідомив викладач історії мистецтв Блінов, у якого Горький зупинився... Горький прийшов до нас з Бліновим. Незабаром підійшли художник Грандковський, письменник Ладиженський, діловод училища Тетюрев. Бесіда відбувалася у нас в їдальні за чаєм... Під час бесіди, яка тривала близько двох годин, спала на думку ідея сфотографуватися. Перший знімок зробив Грандковський, другий — я, щоб сфотографувати і Грандковського».

М. К. Грандковський був одружений (29 вересня 1896) з Вірою Павлівною Мещанюк, телеграфісткою 3 розряду Московської центральної телеграфної станції. До шлюбу з Грандковським Віра Павлівна мала 3х позашлюбних дітей, всім їм Микола Карлович дав своє прізвище: СофіяЦГА Москвы. Ф. 203. Оп. 768. Д. 206. Лл. 113об., 114, Ольга, МиколаЦГА Москвы. Ф. 203. Оп. 777. Д. 107. Лл. 155 об.,156. У шлюбі народилася донька Таісія.

Помер маляр від тифу. У 1907 році в Пензі відбулася персональна посмертна виставка творів Миколи Грандковського.

В період 1913—1914 рр. вдова проживала із дітьми в Притулку для вдів і сиріт російських художників імені П. М. Третьякова (м. Москва, Лаврушинський пров., 3/8).

Галерея

Посилання

Примітки