Дмитро Михайлович Бандусяк (псевдо: «Лопата») (, с. Ясіня, нині Рахівський район, Закарпатська область — поч. 1946, с. Присліп, Міжгірський район, Закарпатська область) — окружний провідник ОУН Закарпаття у 1944—1946.
Життєпис Народився 25 серпня 1919 в селі Ясіня (нині Рахівського району Закарпатської області, Україна) у сім'ї Михайла та Марії (до шлюбу Климпуш).
Навчався у Мукачівській торговельній академії, був членом Пласту.
У 1939 вояк «Карпатської Січі», зумів після окупації Закарпаття угорською армією перебратись за кордон до Словаччини.
Співзасновник ОУН в Карпатській Україні Наприкінці 1939 знову повертається до Закарпаття та відновлює зв'язок із членами ОУН, які залишились в Україні. 1 січня 1940 рік в селі Великі Лучки на Мукачівщині була зібрана нова крайова екзекутива. Дмитро Бандусяк став організаційним референтом, Михайло Орос підреферентом юнацтва, Василь Потушняк референтом пропаганди (згодом пост перейняв Степан Пап), а Іван Романець референт по ідеології. Членами крайового проводу також були обрані Михайло Габовда та Михайло Кіштулинець. Крайовим провідником став Андрій Цуга.
У боротьбі проти угорських окупантів 15 березня 1941 року в річницю окупації Угорщиною Закарпаття зірвано над Хустським замком угорський державний прапор і на його місці встановлено український синьо-жовтий стяг. Водночас на місці боїв з угорською армією був встановлений дубовий хрест із табличкою з надписом «Борцям за волю України». Організаторами заходу були Дмитро Бандусяк та Іван Романець, а виконавцями — Павло Кришка, Михайло Човгань, Андрій Шевера та Василь Обручар. Прапор виготовила Марія Бісун, випускниця Мукачівської торговельної академії.
У 1942 заарештований угорською поліцією, перебував в ув'язненні із сотнями патріотів у замку Ковнера в Мукачево, засуджений на 12 років у рамках ковнерівського процесу. Звільнений у 1944 після перевороту Ференца Салаші разом із Андрієм Цугою.
В УПА Після повернення Бандусяка в Хусті було створено тимчасовий провід, у якому він перебирає посаду окружного провідника ОУН Закарпаття. Згодом його відряджено до Галичини шукати зв'язку. Бандусяк прийшов з Галичини з представником проводу, який ознайомив актив із ситуацією, яка виникла в організації і в УПА. Було проведено два вишколи, один в лісі за Вишковом, а другий у лісі біля села Колодне.
Загинув на початку 1946 у бою біля села Присліп Міжгірського району, оточений відділом НКВД.
Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †
Література Дем'ян Г. Гуцульщина у визвольній боротьбі ОУН і УПА. Нарис історії та фольклористики. Історія Гуцульщини / гол. ред. М. Домашевський. — Львів, 2000. — Т. V. Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
Посилання Діяльність Української Повстанської Армії на Закарпатті в 1944—1954 рр. Ковнер: Пам'ять антиукраїнського терору. ІІІ В'язні палацу Ковнера Ковнер: Пам'ять антиукраїнського терору Юліян Химинець. Мої спостереження із Закарпаття Український чин Закарпаття