Ка́рлос Самбра́но (, 10 липня 1989, Кальяо, Перу) — перуанський футболіст, захисник «Бока Хуніорс».

Виступав, зокрема, за «Шальке 04» та «Айнтрахт», а також національну збірну Перу.

Клубна кар'єра Народився 10 липня 1989 року в місті Каяо. Розпочав займатися футболом в «Депортіво Канталао». У 16 років перейшов у «Шальке 04», скаути якого помітили його на відбірковому етапі на юнацький чемпіонат світу до 17 років у 2005 році. Він відразу ж став гравцем основного складу юнацької команди і в 2007 році був заявлений за другу команду гельзенкірхенців, де зіграв, щоправда, всього один матч.

У 2008 році був заявлений за основну команду «Шальке», але жодного матчу в тому сезоні не зіграв. Перед сезоном 2009/10 потрапив під омолодження команди з такими гравцями як Крістоф Моріц, Льюїс Голтбі і Лукас Шміц. За основний склад «Шальке» дебютував 1 серпня в кубком матчі проти «Германії Віндек». Примітно, що Карлос почав матч в основному складі і вже на 10-й хвилині зумів забити гол у ворота супротивника. Дебютував у Бундеслізі 8 серпня 2009 року в матчі проти «Нюрнберга», що закінчився перемогою гельзенкірхенців з рахунком 2:1. На полі Карлос провів усі 90 хвилин.

Після того, як він став віце-чемпіоном Німеччини у сезоні 2009/10 з «Шальке 04», але так і не став основним гравцем, був відданий в оренду до складу новачка Бундесліги «Санкт-Паулі» на сезон 2010/11Vertrag ist unterzeichnet — erstes Interview für VIVA ST. PAULI , fcstpauli.com, 10. Juli 2010. У березні 2011 року Самбрано отримав серйозну травму і без нього клуб вилетів до Другої Бундесліги. Карлос повернувся до гри лише у лютому 2012 року і зіграв до кінця сезону у 10 матчах другого німецького дивізіону, проте клуб не зумів повернутись в елітний дивізіон.

17 серпня 2012 року перуанець перейшов у «Айнтрахт»Zambrano geht. Дебютував у новому клубі в першому турі Бундесліги 2012/13, коли Айнтрахт виграв 2:1 вдома в «Баєра». У перших двох сезонах Самбрано був основним гравцем клубу, зігравши по 30 матчів у чемпіонаті, а в другому з них він дебютував і в єврокубках, зігравши у 9 іграх Ліги Європи. 13 жовтня 2014 року знову отримав серйозну травму, через що пропустив частину сезону. Так само не був основним і у наступному сезоні 2015/16, останньому у складі франкфуртського клубу. Відіграв за клуб чотири сезони своєї ігрової кар'єри, зігравши у 101 матчі Бундесліги.

У липні 2016 перейшов у російський «Рубін». Дебютував 27 серпня в гостьовому матчі 5 туру чемпіонату Росії, провівши повний матч проти «Оренбурга».

Влітку 2017 року на правах оренди відправився в грецький ПАОКPAOK sign Zambrano (englisch), abgerufen am 1. September 2017. У чемпіонаті Греції Самбрано зіграв тільки в шести матчах, після чого у нього не склалися стосунки з головним тренером Разваном Луческу. Останній раз він зіграв за клуб із Салонік 5 листопада 2017 року. Така ситуація не влаштовувала Карлоса і він вирішив покинути клуб.

30 січня 2018 року уклав 4-річну угоду з київським «Динамо», за яке до кінця сезону так і не зіграв жодної гри і у червні став гравцем «Базеля», швейцарський клуб орендував перуанського футболіста до кінця сезону 2018/19 з правом подальшого викупу. Зігравши лише у 7 іграх чемпіонату, після закінчення сезону 2018/19 повернувся в «Динамо», оскільки клуби не зуміли домовитися про фінансову складову переходу.

31 січня 2020 року Самбрано був проданий до аргентинського «Бока Хуніорс», так і не зігравши за «Динамо» жодного матчу.

Виступи за збірні 2006 року дебютував у складі юнацької збірної Перу, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 2007—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Перу.

26 березня 2008 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Перу. Примітно також, що і в цьому дебюті, вийшовши в основному складі, він забив гол у ворота супротивників, якими в той вечір була коста-риканська збірна. Сталося це на 45-й хвилині. З того матчу Карлос зумів закріпитися в основному складі збірної.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 2015 року у Чилі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а також на наступному Кубка Америки 2019 року, де дійшов з командою до фіналу.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів2007–08 «Шальке 04»БЛ - - - - - - - - - - - - -2008–09БЛ - - - - - - - - - - - - -2009–10БЛ160КН41 - - - - - -201Усього за «Шальке 04»160412012010–11 «Санкт-Паулі»БЛ201КН10 - - - - - -2112011–122БЛ100 - - - - - - - - -100Усього за «Санкт-Паулі»301103112012–13 «Айнтрахт»БЛ300 - - - - - - - - -3002013–14БЛ300КН40ЛЄ90 - - -430 2014–15БЛ170 - - - - - - - - -1702015–16БЛ230КН20 - - - - - -230Усього за «Айнтрахт»100060901130Усього за кар'єру1461111901642

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Володар Кубка Швейцарії (1): Базель: 2018-19 Срібний призер Кубка Америки: 2019 Бронзовий призер Кубка Америки: 2015

Примітки

Посилання