Абд аль-Мухсін ас-Саадун (; 10 травня 1879 — 13 листопада 1929) — іракський державний і політичний діяч, чотири рази обіймав посаду прем'єр-міністра країни.
Життєпис Вищу освіту здобував у Військовій академії в Стамбулі. Далі проходив військову службу в армії Османської імперії, був помічником-ад'ютантом султана Абдул-Гаміда II. Після Першої світової війни став провідником британських інтересів в Іраку й політичним опонентом короля Фейсала I.
За часів свого перебування на посту глави уряду уклав дві важливі угоди: 1926 року — договір з англійцями, що гарантував визнання за Іраком населеного курдами регіону з центром у Мосулі (за умов гарантії прав місцевого курдського населення) 1926 року — договір з Туреччиною, в якому Ірак зобов'язався сплачувати Туреччині 10 % від своїх прибутків від нафтових родовищ в обмін на визнання останньою іракського контролю над курдським районом.
У грудні 1928 року під тиском великих заворушень проти британського протекторату поставив питання щодо необхідності формування власних збройних сил і почав підтримувати Фейсала I, жадаючи більшої автономії. Вийшов у відставку на знак протесту проти політики Великої Британії.
Джерела Nakash, Yitzhak (2011). Reaching for Power: The Shi'a in the Modern Arab World. Princeton University Press. стор. 87. ISBN 1400841461 Dr. Sinderson Pasha, Harry. Ten Thousand and One Nights. London: Hodder and Stoughton Press, 1973, стор. 102—103