Кандидо́з (також МолочницяЗа іншими твердженнями, молочницею слід називати тільки кандидозне ураження ротової порожнини Types of Candidiasis , , ) — грибкова інфекція, яку спричинюють представники роду Candida. Найпоширеніша людська патогенна грибкова інфекція.

Актуальність Кандидоз є третьою за значущістю причиною внутрішньолікарняної гемоконтактної інфекції. Інвазивний кандидоз призводить до 40-50 % летальності, особливо під час тривалої госпіталізації.

Етіологія Близько 200 видів роду Candida відомі в природі. Але тільки 15 з них спричинюють кандидоз. Candida albicans є найпоширенішою причиною кандидозних інфекцій у людей (до 60 %), але їх спричинюють й інші патогенні види — Candida glabrata (раніше Torulopsis glabrata; до 29 %), Candida parapsilosis (до 15 %), Candida tropicalis (до 12 %), Candida krusei, Candida lusitaniae, Candida kefyr та Candida guilliermondi (усі < 5 %). Candida krusei, Candida lusitaniae та Candida glabrata мають різного ступеня резистентність до протигрибкових засобів.

Патогенез Патогенні грибки роду Candida можуть процвітати в більшості середовищ, часто колонізують ротоглотку, шкіру, слизові оболонки, нижні дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт і сечостатевий тракт. Їхнє неконтрольоване розмноження часто відбувається при проведенні антимікробної терапії широкого спектра; через погіршення стану слизових оболонок та шкірних бар'єрів, які можуть виникнути за наявності внутрішньосудинних пристроїв або недавньої операції / травми або пошкодження тканин, хімієтерапії або променевого ураження; або зниження імунітету через хворобливі стани або ятрогенію.

Прояви кандидозної інфекції можуть відрізнятися залежно від типу імунодефіциту. Лімфоцити та клітинний імунітет мають важливе значення для профілактики кандидозу слизової оболонки. Тому пацієнти з дефіцитом Т-клітин мають схильність до розвитку рецидиву і / або стійкого слизово-шкірного кандидозу. Пацієнти з нейтропенією піддаються ризику інвазивного кандидозу та кандидемії, оскільки функціонуючі моноцити та поліморфноядерні клітини відповідають за знешкодження псевдогіфей і бластоспор. Система комплементу та імуноглобуліни необхідні для внутрішньоклітинного знешкодження грибків, і пацієнти з цими дефіцитами можуть мати триваліший перебіг кандидозної інфекції.

Класифікація У клінічній практиці виділяють кандидоз: шкірний, придатків шкіри та слизових оболонок (кандидіазні шкірні синдроми); хронічний шкірно-слизовий; респіраторний: ларінгеальний (гортані); трахеї і бронхів; кандидозна пневмонія; травносистемний: орофарінгеальний (ротоглотковий); езофагальний або стравоходовий; неезофагальний гастроінтестинальний; сечостатевий: вульвовагінальний; баланіт; цистит; безсимптомна кандидоурія; висхідний пієлонефрит. системний: кандидемія; дисемінований; ендофтальміт; нирковий; з ураженням ЦНС; з ураженням кістково-м'язової системи (артрит, остеомієліт, костохондрит, міозит); з ураженням міокарда-перикарда; перитоніт; абсцес селезінки та гіперспленізм; холецистит. Ця класифікація є громіздкою.

У МКХ-10 у класі «Мікозів» виділяють: Кандидоз В.37: кандидозний стоматит В37.0; легеневий кандидоз В37.1; кандидоз шкіри та нігтів В37.2; кандидозний вульвовагініт В37.3; кандидоз інших ділянок урогенітальної системи В.37.4; кандидозний менінгіт В37.5; кандидозний ендокардит В37.6; кандидозний сепсис В37.7; кандидоз інших органів і систем В37.8; неуточнений кандидоз В37.9.

Клінічні ознаки

Кандидоз шкіри та нігтів

Кандідіазні шкірні синдроми Включають багато проявів: кандидозний фолікуліт — ураження переважно у волосяних фолікулах і, рідше, може стати поширеним; пароніхія та оніхомікоз — часто пов'язані із зануренням рук у воду та цукровим діабетом. Формуються болісні, теплі на дотик, блискучі, напружені еритематозні ураження навколо та під нігтем та нігтьовим ложем. Відбувається потовщення нігтя, він стає звивистим, змінює колір, можливе його відпадіння. генералізований шкірний кандидоз — це незвичайна форма шкірного кандидозу, яка проявляється як дифузні висипання на шкірі тулуба, грудної клітки та кінцівок. Пацієнт відчуває сильний свербіж, особливо виразний у шкірних складках, періанальній ділянці, пахвових і пахвинних западинах, підошвах, руках та ногах. Фізикальне обстеження виявляє поширені висипання, які починаються як окремі везикули, які перетворюються на великі пухирі. інтертригінозний дерматит — процес розвивається на тій поверхні шкіри, яка знаходиться в безпосередньому контакті з тісною одежею, через що там є підвищена температура та вологість. Спочатку з'являється червоні плями, які швидко перетворюються на пузирі, що більшають і розриваються, внаслідок чого виникає мацерація. Мацерована поверхня оточена білим ободом, який складається з некротичного епідермісу. Швидко виникають сателітні ураження, які часто зливаються і процес поширюється надалі. метастатичні ураження шкіри виникають приблизно у 10 % пацієнтів із дисемінованим кандидозом та кандидемією. Ураження можуть бути численними або поодинокими, вони виглядають як почервонілі, щільні великовузлові ураження з чіткими межами. Біопсійні зразки цих ушкоджень містять дріжджові клітини, гіфи або псевдогіфи, а культури позитивні по роду Candida приблизно в 50 % випадків.

Хронічний слизово-шкірний кандидоз Виявляють ураження шкіри, волосся, нігтів та слизових оболонок, які, як правило, мають тривалий і стійкий хронічний перебіг. Часто поєднується з кандидозним ураженням ротоглотки. Більшість цих уражень починається в дитинстві або протягом перших двох десятиліть життя. Початок у людей старше 30 років відбувається рідко. Часто пов'язаний з ендокринопатіями: Гіпопаратиреоїдизм Хвороба Аддісона Гіпотиреоз Цукровий діабет Тимоми (пухлини загруднинної залози) Зубна дисплазія Полігландулярна аутоімунна хвороба Аутоімунні ураження надниркових, щитоподібної залоз, шлунку (приблизно в 50 % випадків) Аутоімунні стани, при яких виробляються антитіла до клітин, які продукують меланін.

Кандидоз травної системи

Орофарингеальний кандидоз Хворий, як правило, має ВІЛ-інфекцію, носить зубні протези, має цукровий діабет або отримує антибіотики широкого спектра або інгаляційні стероїди. Часто перебіг є безсимптомним. Однак нерідко з'являються: різкий біль у роті, відчуття печіння язика, порушення ковтання (дисфагія), білі товсті нашарування на слизовій оболонці порожнини рота. Виділяють 5 варіантів орофарінгеального кандидозу: мембранозний — один із найпоширеніших видів, характеризується білими нашаруваннями на поверхні слизової оболонки; еритематозний — мають місце еритематозні ураження на твердому і м'якому піднебінні; хронічний атрофічний (або зубний стоматит) — також вважається одним із найпоширеніших варіантів орофарінгеального кандидозу. Наявні ознаки та симптоми включають хронічну еритему та набряк частини неба, що контактує з протезами. ангулярний хейліт — характеризується болючістю, виникненням плям і тріщин у кутах рота; змішаний — можлива комбінація будь-якого з перелічених вище варіантів.

Кандидоз стравоходу У хворого зазвичай в анамнезі хіміотерапія, застосування антибіотиків широкого спектра дії або інгаляційних стероїдів, наявність ВІЛ-інфекції або гематологічних чи органних злоякісних новоутворень. Пацієнти можуть не мати симптомів або мати один чи декілька з таких: Нормальна слизова оболонка порожнини рота (більше 50 % хворих) Дисфагія Одінофагія Ретростернальний біль Епігастральний біль Нудота і блювання.

Нестравоходний шлунково-кишковий кандидоз У хворого часто в анамнезі неопластичне захворювання шлунково-кишкового тракту. Найбільш часто уражений шлунок, рідше тонка і товста кишки, приблизно у 15 % пацієнтів розвивається системний кандидоз травної системи. Діагноз, однак, не може бути поставлений виключно на позитивних результатах дослідження культури, оскільки приблизно чверть населення є носіями Candida. Можливі наступні клінічні прояви: епігастральний біль; нудота і блювання; біль в інших відділах живота; гарячка і озноб.

Респіраторний кандидоз Дихальні шляхи часто колонізуються видами роду Candida, особливо під час госпіталізації. Приблизно чверть амбулаторних пацієнтів також колонізуються видами з роду Candida.

Кандидоз гортані Це рідкісна форма кандидозу, часто проміжна до розвитку генералізованого процесу. Вона в першу чергу виявляється у пацієнтів із гематологічними або онкологічними злоякісними новоутвореннями. Пацієнт не має характерних проявів, часто розпізнають її за допомогою прямої або непрямої ларингоскопії.

Кандидозний трахеобронхіт Це також рідка форма кандидозу. Більшість пацієнтів є ВІЛ-інфікованими або мають значно знижений імунітет за інших причин. Більшість пацієнтів з кандидозним трахеобронхітом скаржаться на гарячку, продуктивний кашель та задишку. Фізикальне обстеження виявляє задишку та розсіяні хрипи. Діагноз підтверджуюють при бронхоскопії.

Кандидозна пневмонія Вона рідко розвивається окремо і пов'язана з генералізованим кандидозом у рідкісних випадках. Найчастішим ураженням при цьому є абсцеси легень внаслідок гематогенного поширення видів Candida. Хворі скаржаться на задишку, кашель, гарячку. Фізикальне обстеження виявляє дихальну недостатність, розсіяні різного калібру хрипи.

Сечостатевий кандидоз

Вульвовагінальний кандидоз Це друга за частотою причина вагініту. Пацієнток турбує свербіж ділянки вульви, вагінальні виділення, дизурія та диспареунія. При огляді знаходять почервоніння вагіни та статевих губ, значні виділення і нормальний стан шийки матки при гістероскопічному дослідженні.

Кандидозний баланіт Хворих турбує свербіж пеніса, а також поява на ньому білястих плям. Зараження відбувається шляхом прямого сексуального контакту з партнеркою або партнером, які мають відповідно або орофарінгеальний кандидоз, або вульвовагініт, або проктит кандидозного походження. При обстеженні виявляють пухирці на члені, які пізніше перетворюються на білі ерозивні поверхні. Висипання іноді поширюються на стегна, сідничні складки, сідниці та мошонку. Також клінічна картина часто супроводжується вираженим набряком голівки статевого члена, утворенням дрібних тріщин та появою характерного білого сирнистого нальоту.

Кандидозний цистит У багатьох заражених проявів немає. Іноді з'являється почастішання сечовипускання, термінові позиви, дизурія, гематурія та надлобковий біль. Часто розвивається при використанні катетера Фолі.

Асимптоматична кандидурія Більшість пацієнтів після катетеризації зі стійкою кандидурією не мають проявів, як і ті, до яких катетеризація не проводилась. Кандидозний цистит часто важко диференціювати від асимптоматичної кандидурії, виходячи виключно з результатів посіву сечі, адже приблизно 5-10 % усіх сечових культур є позитивними на наявність Candida. У цій ситуації слід за показаннями застосувати цистоскопію.

Висхідний пієлонефрит Використання стентів та індивідуальних пристроїв разом із наявністю цукрового діабету є основним фактором ризику виникнення висхідної нирково-лоханкової інфекції. Більшість пацієнтів повідомляють про біль у боці, судоми в животі, нудоту, блювання, підвищення температури тіла, озноб та гематурію.

Абсцес нирок Пов'язаний з накопиченням грибків у паренхімі нирки. Це може призвести до обструкції сечових шляхів з наступною анурією та нирковою недостатністю.

Системний кандидоз Системний кандидоз можна розділити на дві форми: кандидемію (кандидозний сепсис) та дисемінований кандидоз (ураження внутрішніх органів).

Кандидемія Грибки роду Candida наразі є четвертим за поширенням мікроорганізмом, які виділяють з крові. При цьому найчастіше відбувається: кількаденна гарячка, яка не припиняється при застосуванні антибактеріальних препаратів широкого спектра дії; часто є єдиним проявом кандидемії; тривала внутрішньовенна катетеризація; наявність декількох основних факторів ризику; макромодулярні ураження шкіри (приблизно у 10 % уражених); кандидозний ендофтальміт (приблизно у 10 % -28 %).