Оборона Манцикерта, Оборона Маназкерта, Облога Манцикерта, Перший бій під Манцикертом — місячне протистояння візантійського гарнізону під командуванням Василя Апокапа та сельджуцьких сил під командуванням Тоґрул Бека у 1054 році. Закінчилось поразкою та відступом сельджуцької армії. Була одним із епізодів візантійсько-сельджуцьких війн.

Передумови У 1048 році відбулось перше крупне вторгнення сельджуків під командуванням Ібраґіма Їнала у межі Візантійської імперії. Після знищення та пограбування міста Ардзен, турки були зустрінуті римсько-грузинським військом і у битві під Капетроном зазнали значних втрат, але зуміли повернутись із полоном та здобиччю назадMinorsky, Vladimir (1953). Studies in Caucasian History. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 61–63. З огляду на зайнятість сельджуків війною у Месопотамії проти Буїдів, а ромеїв — протистоянням із печенігами на Пн. Балканах, між двома сторонами, на короткий час, запанувало затишшя.

Перебіг подій Хоча з часу походу Їнала, між країнами панував, відносний мир, Тоґрул Бек не відчував упевненості у своєму контролі над територіями, що прилягали до імперії. В районах Пн.-Зх. Ірану та територій довкола Табрізу крім сил Їнала, осіли кочові племена туркменів, які не дозволяли будь-кому отримати над собою остаточну владу. Очевидно, із цих міркувань, та потребуючи туркмен для боротьби за Багдад, Тоґрул у 1054 році розпочав новий похід на підконтрольну тоді ромеям Вірменію. Армія Тоґрула була вишикувана у чотири колони; три з них скерували у напрямку центральної та північної Вірменії, а одна, на чолі із самим Тоґрулом, попрямувала в район озера Ван. Тут, в районі на північ від озера Тоґрул здобув міста Перкрі та АрдчехCarey B. T., Allfree J. B. Cairns J. (2012) The road to Manzikert, Barnsley Pen and Sword Books Ltd, -P.169. Після цього його армія вирушила до стратегічного міста Манцикерта, що відкривав шлях у глибину Анатолії.

Подальші події описані вірменським хроністом Матвієм Едеським. Він порівнює кількість сельджуків із кількістю піску в морі, котрі атакували місто «як змія охоплена люттю»Friendly A. (1981) The Dreadful Day: The Battle of Manzikert 1071, London: Hutchinson, -Р. 136. Оборонцями Манцикерта командував на половину грузин на половину вірменин Василь Апокап; значну кількість населення складали вірмени. Тоґрул віддав наказ почати підкоп під західною стіною міста, однак Апокап здійснив контр підкоп, внаслідок якого сельджуцькі мінери були захоплені в полон, серед них і дядько Тоґрула. З метою деморалізації ворога та мотивування власних воїнів, візантійський командувач наказав убити всіх полонених на стінах міста на виду у сельджуцької армії. Розлючений цим вбивством Тоґрул послав у місто Багеш (нині Бітліс), за великою катапультою залишеною там імператором Василієм II тридцять років тому. Після того як катапульта почала обстріл Манцікерту, один із священників у місті ініціював спорудження власної катапульти, яка могла б зруйнувати катапульту Василія. На щастя для обложених, перший же постріл виготовленої ними машини зруйнував фронтальну частину катапульти яку використовували сельджукиFriendly А. — Р.137. Не дивлячись на цей успіх, сельджуки зуміли сконструювати для неї захисні конструкції та продовжити обстріл міста. Розуміючи небезпеку, поступової руйнації мурів Апокап став розшукувати добровольця, для проникнення у ворожий табір. На його заклик зголосився один «франк», який під видом посла, із листом на кінці списа, виїхав із міста у неділю, опівдні, коли обидві армії, переважно, відпочивали, ховаючись від сонця. Наблизившись до метальної машини він вийняв із плаща наперед заготовані посудини із запалювальною сумішшю, з кількох боків підпалив катапульту та зумів повернутись неушкодженим назад до містаFriendly А. — рр.137-138.

Після знищення катапульти, сельджуки відновили підкопи під міські стіни з різних напрямків, але усюди були зупинені ромеями та відкинені. Один із хроністів повідомляє, про наявність візантійського шпигуна, який стрілами подавав потрібні сигнали тим хто знаходився у місті, що пояснює ефективність їх оборонних дійFriendly, — рр.138–139. Після місяця облоги Тоґрул Бек відступив від Манцікерту.

Див. також Похід Афсін Бека Оборона Іконія Битва біля Манцикерта Битва під Філомеліоном Бій на Меандрі

Зауваги

Примітки