Калга (калга-султан) (; ) — перша посадова особа після хана в ієрархії Кримського ханства.
Калгами обиралися найближчі родичі новообраного хана — зазвичай брати, сини або племінники. Вони обов'язково належали до ханського роду Ґераїв, яких у Криму називали султанами, звідки й походить назва посади — калга-султан.
Калга-султан був офіційно визнаним спадкоємцем ханського престолу. Загалом цю посаду обіймали близько 80 представників роду Ґераїв, 32 з яких згодом стали ханами.
Повноваження Калга мав значні повноваження, володів власним військом і штатом, аналогічним ханському. Він: Заміщав хана за його відсутності (наприклад, під час походів). Очолював кримське військо у походах, в яких хан не брав участі. Видавав ярлики (накази та розпорядження) від свого імені та мав листування з іноземними правителями. Володів значними територіями від Ак-Месджита (Сімферополя) до Кефе (Феодосії), отримував щорічну частку доходів від продажу солі, безпосередньо володів містами Ак-Месджит і Карасубазар. Був підзвітний у всіх рішеннях щодо злочинів на його території, за винятком смертного вироку.
Історія Титул калги було введено Менґлі І Ґераєм для свого сина Мехмеда Ґерая приблизно з 1475 року — з метою встановлення твердого порядку наслідування престолу. До того в Золотій Орді влада успадковувалася старшим представником ханського роду, що спричиняло безкінечні міжусобиці.
Проте існують версії, що першим калгою був брат Менглі Ґерая — Ямгурчи, близько 1486 року.
Калгою призначався наступник кримського хана або довірена особа з ханського роду. У випадку смерті хана калга керував країною до призначення на престол нового монарха. Він був також головнокомандувачем армією — якщо хан особисто не вирушав на війну. Калга мав резиденцію в Акмєсджиті у місцевості Султан-Базар, і керував містом Карасубазар та його околицею.
Свій калга був у бейських родах Ширін і Мангит (Мансур).
Див. також Хан (титул) Нуреддин
Джерела та література В. В. Панашенко. Калга, калга-султан // Бушаков В. О происхождении титула калга в Крымском ханстве // Ватан. — 1991. — № 3. — 14-18. Buszakow W.A. O pochodzieniu tytułu kałga w Chanacie Krymskim // Rocznik muzułmański. — Warzawa. — 1994. — R. 3. — T. 2. — S. 85-88.