Патрісія Кемпбелл Герст () (нар. 1954) — американська акторка та світська левиця, в 1974 резонансно політично викрадена терористичною ліворадикальною організацією Симбіоністська армія визволення (САВ) та втягнена в її діяльність, зокрема, пограбування банку. 20 січня 2001 повністю помилувана Біллом Клінтоном. Класичний приклад стокгольмського синдрому, в який суд не повірив та проігнорував юридичний захист підсудної на основі висновків психіатричної експертизи про ПТСР у неї.

Біографія Онука американського мільярдера і газетного магната Вільяма Рендольфа Герста.

У лютому 1974 року 19-річну Герст захопило в університетському містечку Берклі (Каліфорнія) американське ліворадикальне терористичне угрупування Симбіоністська армія визволення (САВ). Герст провела 57 днів у шафі розміром 2 м на 63 см, перші два тижні з зав'язаними очима, перші кілька днів без туалету і з кляпом у роті, щодо неї здійснювали фізичне, психологічне та сексуальне насильствоWilliam Graebner. Patty's Got a Gun: Patricia Hearst in 1970s America. The University of Chicago Press, 2008. Початковий план обміняти заручницю на двох членів угруповання, які відбували тюремне ув'язнення за скоєне групою політичне вбивство, провалився при першій спробі переговорів з владоюPatricia Cambell Hearst, Alvin Moscow. Every Secret Thing. Doubleday & Co., 1982. Reprint: Hearst, Patricia Campbell, Alvin Moscow. Patty Hearst: Her Own Story. New York: Avon, 1988..

За звільнення Герст терористи зажадали видачі кожному незаможному жителю Каліфорнії продовольчого пакета в 70 доларів та друку масовим тиражем пропагандистської літератури. Це обійшлося б родині Герст в 400 млн доларів. Сім'я оголосила про неможливість виконання умов САВ і запропонувала виділити 6 млн доларів трьома порціями по 2 млн доларів.

Після того, як сім'я Герст організувала розподіл харчових продуктів на суму 4 млн доларів, і за добу до обіцяного терористами її звільнення під заставу ще 2 млн доларів, угрупування випустило аудіодекларацію, в якій Патрісія Герст проголосила свій вступ до лав Симбіоністської армії визволення і відмовилася повернутися в сім'ю: «Або і далі залишатися в полоні, або використовувати міць САВ і боротися за мир. Я вирішила боротися… Я вирішила залишитися з новими друзями». Згодом виявилося, що Герст погодилася перейти на бік загарбників і перейняла їхні політичні переконання під загрозою вбивства. В САВО Герст отримала бойовий псевдонім «Таня» на честь Тамари (Тані) Бунке (),У мемуарах Герст, мабуть, помилково, згадується Таня Бурке () загиблої однодумниці Ернесто Че Гевари. Американська преса романтизувала образ заручниці-революціонерки, незаслужено перетворивши її на символ ліворадикального руху 70-х. 15 квітня 1974 року у складі бойової групи САВ Патрісія Герст взяла участь в пограбуванні банку «Хібернія» в Сан-Франциско. Пізніше була залучена в пограбування банку в містечку Кермічел (Каліфорнія), обстріл супермаркету, кілька випадків викрадення автомобілів і захоплення заручників, виробництво вибухівки. Була оголошена в розшук і заарештована 18 вересня 1975 року разом з чотирма іншими членами САВ в результаті облави ФБР.

Після здачі владі і взяття під варту Герст розповіла про насильство над нею з боку терористів і оголосила про примусовий характер своєї діяльності в лавах САВ. Організована рішенням суду психіатрична експертиза підтвердила наявність у Герст посттравматичного розладу психіки, викликаного переживанням інтенсивного страху, безпорадності та крайнього жаху.

Попри це Патрисії Герст єдиній з угруповання пред'явили звинувачення в пограбуванні банку «Гібернія». 20 березня 1976 року її засуджено до семирічного тюремного ув'язнення за участь у пограбуванні банку, попри зусилля адвокатів довести, що вона була жертвою викрадення. Завдяки втручанню президента США Джиммі Картера термін скоротили, а 1 лютого 1979 року вирок скасовано під тиском громадської кампанії підтримки, розгорнутої «Комітетом зі звільнення Патрісії Герст».

Після закінчення терміну ув'знення одружилася зі своїм охоронцем, поліцейським Бернардом Шоу, і живе з сім'єю в передмісті Нью-Йорка. Народила дочок Лідію Марі Герст-Шоу (модель та акторка) і Джилліан Герст-Шоу.

Співпрацювала з ФБР, давши свідчення, що лягли в основу трьох судових процесів у справі САВ, зіграла кілька ролей у кіно і театрі.

20 січня 2001 року Герст отримала повне президентське помилування указом Білла Клінтона.

Випадок Патрісії Герст вважається класичним прикладом стокгольмського синдрому, котрий ще не був добре відомий в 1975 — на початку 1976 і не справив серйозного впливу на перший вирок Герст: суд не повірив висновкам психіатричної експертизи та проігнорував юридичні спроби захистити підсудну.

У мистецтві Abduction (1975) Художній фільм Джозефа Зіто, що експлуатує сюжет викрадення Герст, був знятий по однойменній новелі Джеймса Гаррісона, опублікованої в 1974 році до моменту захоплення Герст. Ален Роб-Гріє поклав історію Патрісії Герст в основу свого фільму «Гра з вогнем». Пол Шредер у 1988 році зняв фільм «Патті Герст». Роберт Зюйдам написав про Патрісію Герст оперу «Заморозки» (1993—1994). Її ім'я було згадано у фільмі «Щоденник няні».

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання Історія Петті Герст у Бібліотеці злочинів (англійською); Партизанська війна: Захоплення Петті Герст Офіційний сайт американського освітнього телеканалу PBS (англійською); 136 наукових робіт та 202 публікації на 10 мовах про Патрісію Герст, включаючи її власні роботи (англійською); Витяг з книги Patty's Got a Gun: Patricia Hearst in 1970s America, William Graebner (англійською).

Див. також Контроль свідомості