Тельма Люсіль Сайлз, у шлюбі Люсіль Кліфтон (англ. Lucille Clifton; (27 червня 1936 року, Деп'ю — 13 лютого 2010  Балтимор) — американська феміністська поетеса, письменниця і освітянка з Баффало, штат Нью-Йорк.<ref>Некролог New York Times''' ', February 17, 2010.</ref>Некролог Washington Post, February 21, 2010.Некролог Los Angeles Times, February 21, 2010. З 1979 по 1985 роки була Поетесою-лауреаткою штату Меріленд. Двічі номінована на Пулітцерівську премію за поезію.David Gura, «Poet Lucille Clifton: 'Everything Is Connected'» , NPR, February 28, 2010.

Життєпис Тельма Люсіль Сайлз народилася в Деп'ю, штат Нью-ЙоркElizabeth Alexander, «Remembering Lucille Clifton» , The New Yorker, February 17, 2010. і виросла в Баффало. Закінчила середню школу Фосдік-Мастен Парк в 1953 році. Відвідувала Університет Говарда зі стипендією з 1953 по 1955 рік, після чого перейшла до Університету штату Нью-Йорк у Фредонії (поблизу Баффало).Hilary Holladay, 73 Poems for 73 Years , James Madison University, September 21, 2010, p. 48.

Письменник Ісмаель Рід познайомив Люсіль Сайлз з Фредом Джеймсом Кліфтоном, професором філософії в Університеті Баффало і скульптором, який зображав обличчя африканців, коли організовував театральну майстерню Баффало. У 1958 році Сайлз одружилася з Кліфтоном. В шлюбі народила шістьох дітей: чотирьох дочок (Сідні, Фредеріку, Джилліан і Алексію) і двох синів (Ченнінга і Грема).

Працювала реєстраторкою у Відділі зайнятості штату Нью-Йорк у Баффало (1958-60) і літературною секретаркою Управління освіти в Вашингтоні, округ Колумбія (1960-71). Разом з чоловіком взяла участь у постановці п'єси «Скляний звіринець», яку Buffalo Evening News назвали «поетичною і чутливою».

У 1967 році Кліфтони переїхали до Балтимора.

У 1984 році чоловік помер від раку.

Поетична творчість Люсіль Кліфтон простежила свої родинні корені до західноафриканського королівства Дагомея, нині Республіка Бенін. Мати говорила Люсіль: «Пишайся, ти належиш до жінок Дагомеї!». Вона вказує серед своїх предків першу чорношкіру жінку, яку «офіційно повісили» за вбивство у штаті Кентуккі в часи рабства в США. Дівчатка в родині Люсіль народжувалися із зайвим пальцем на кожній руці (полідактилія). Додаткові пальці Люсіль ампутували у дитинстві, що було звичайною практикою через забобони і соціальну стигматизацію. «Два примарні пальці» та їхня діяльність стали темою в її віршах та інших творах.

Серія дитячих книжок Люсіль Кліфтон про чорношкірого хлопчика почалася у 1970-х з книжки Some of the Days of Everett Anderson («Деякі дні Еверетта Андерсона»). Еверетт Андерсон, повторюваний персонаж у багатьох її книжках, говорить справжнім афроамериканським діалектом і має справу з соціальними проблемами реального життя.

Творчість Кліфтон включена в такі антології:

My Black Me: A Beginning Book of Black Poetry («Моє чорне я: Початкова книжка чорної поезії», ред. Арнольд Адоф), A Poem of Her Own: Voices of American Women Yesterday and Today («Її власний вірш: Голоси американських жінок вчора і сьогодні», редакторка Кетрін Клінтон), Black Stars: African American Women Writers («Чорні зірки: Афро-американські письменниці», редакторка Бренда Скотт Вілкінсон), Bedrock: Writers on the Wonders of Geology («Корінна порода: Письменники про чудеса геології», видавництво Університету Трініті).

У 1966 році Ісмаель Рід показав деякі вірші Кліфтон Ленгстону Г'юзу, а той включив їх у свою антологію The Poetry of the Negro («Поезія негра»).

Перша поетична збірка Кліфтон, Good Times («Хороші часи»), опублікована в 1969 році й увійшла до списку Нью-Йорк Таймс як одна з десяти найкращих книг року.

З 1971 по 1974 Кліфтон була поетесою-резиденткою у Коппінському коледжі в Балтиморі.

З 1979 по 1985 рік була Поетесою-лауреаткою штату Меріленд.«Maryland Poets Laureate» , webpage of Maryland State Archives , retrieved May 27, 2007.

У 1982—83 роках — запрошеною письменницею Школи мистецтв Колумбійського університету і Університету Джорджа Вашингтона.

З 1985 по 1989 рік Кліфтон була професоркою літератури та творчого письма в Каліфорнійському університеті в Санта-Крус.Maryland State Archives and Maryland Commission for Women. «Lucille Clifton» , Maryland Women's Hall of Fame, retrieved May 28, 2007. Також була заслуженою професоркою гуманітарних наук в коледжі Сент-Мері штату Меріленд. З 1995 по 1999 роки був запрошеною професоркою в Колумбійському університеті. У 2006 році — наукова співробітниця Дартмутського коледжу.

Дослідження її життя і творчості здійснено у виданнях Wild Blessings: The Poetry of Lucille Clifton («Дикі благословення: Поезія Люсіль Кліфтон», LSU Press, 2004, авторка Гіларі Голладей), і Lucille Clifton: Her Life and Letters («Люсіль Кліфтон: її життя і листи», Praeger, 2006, авторка Мері Джейн Лаптон).

Нагороди

1970, 1973: письменницька стипендія від , грант від . Благодійний приз Рендалл, приз Джерома Дж. Шестака від American Poetry Review, Премія «Еммі». 1984: за «Прощання Еверетта Андерсона» . 1988: стала першою авторкою двох збірок поезії, що увійши до фіналу Пулітцерівської премії протягом одного року (оголошення фіналістів практикується з 1980 року). 1991/1992: . 1996: . 2000: за книгу Blessing the Boats: New and Collected Poems 1988—2000 («Благословляючи човни: нові та зібрані вірші 1988—2000») . З 1999 по 2005 Кліфтон входила до складу Ради ректорів Академії американських поетів. 2007: отримала ; винагороду у розмірі $100 000 отримує живий американський поет (поетеса), чиї «життєві досягнення дають право на надзвичайне визнання». Кліфтон посмертно отримала медаль Роберта Фроста за видатні досягнення від Поетичного товариства Америки.

Твори

Збірки віршів

Good Times, New York: Random House, 1969 Good News About the Earth, New York: Random House, 1972 An Ordinary Woman, New York: Random House, 1974) Two-Headed Woman, University of Massachusetts Press, Amherst, 1980 Good Woman: Poems and a Memoir: 1969—1980, Brockport: BOA Editions, 1987 — фіналіст Пулітцерівської премії 1988 Next: New Poems, Brockport: BOA Editions, Ltd., 1987 — фіналіст Пулітцерівської премії 1988«Fiction» . Past winners & finalists by category. The Pulitzer Prizes. Retrieved 2012-04-08. Ten Oxherding Pictures, Santa Cruz: Moving Parts Press, 1988 Quilting: Poems 1987—1990, Brockport: BOA Editions, 1991, The Book of Light, Port Townsend: Copper Canyon Press, 1993 The Terrible Stories, Brockport: BOA Editions, 1996 Blessing The Boats: New and Collected Poems 1988—2000, Rochester: BOA Editions, 2000, ; Paw Prints, 2008,  — переможець Національної книжкової премії«National Book Awards — 20000» . National Book Foundation. Retrieved April 8, 2012. (With acceptance speech by Clifton and essay by Megan Snyder-Kamp from the Awards 60-year anniversary blog.) Mercy, Rochester: BOA Editions, 2004, Voices, Rochester: BOA Editions, 2008, The Collected Poems of Lucille Clifton, Rochester, BOA Editions, 2012

Дитячі книги Three Wishes (Doubleday) The Boy Who Didn't Believe In Spring (Penguin) ; Reprint Yearling Books, The Times They Used To Be (Henry Holt & Co) All Us Come Cross the Water (Henry Holt) My Friend Jacob (Dutton) Amifika (Dutton) Sonora the Beautiful (Dutton) The Black B C's (Dutton) The Palm of My Heart: Poetry by African American Children. Introduction by Lucille Clifton (San Val)

Серія про Еверетта Андерсона Everett Anderson's Goodbye (Henry Holt) One of the Problems of Everett Anderson (Henry Holt) Everett Anderson's Friend (Henry Holt) Everett Anderson's Christmas Coming (Henry Holt) Everett Anderson's 1-2-3 (Henry Holt) Everett Anderson's Year (Henry Holt) Some of the Days of Everett Anderson (Henry Holt) Everett Andersson's Nine Month Long (Henry Holt)

Документальні тексти Generations: A Memoir, Random House, New York, 1976,

Примітки

Подальше читання Holladay, Hilary, Wild Blessings: The Poetry of Lucille Clifton'', Louisiana State University Press, 2004

Див. також

Список феміністських поетес

Посилання

«Lucille Clifton, A Poem About the Days Surrounding Sept. 11» , PBS

FBI file on Lucille Clifton