Антоній Верещинський (; 26 вересня 1878, Стасева Воля — 1 липня 1948, Краків) — польський юрист, професор, ректор Львівської політехніки у 1939—1940 роках.
Біографія Народився 26 вересня 1878 року в с. Стасева Воля Рогатинського повіту (нині с. Слобода Галицького району Івано-Франківської області). Закінчив юридичний факультет Львівського університету, де 1902 року здобув ступінь доктора права.
Під час Першої світової війни в лютому 1918 року він був одним зі ста членів тимчасової міської ради у ЛьвовіTymczasowa Rada Miejska we Lwowie // Gazeta Lwowska, Nr 31 z 7 lutego 1918. — S. 4.. У листопаді 1918 року під час оборони Львова — член Національного громадського комітету. У незалежній Республіці Польща він став членом ради Львова. З 1922 року викладав право в Університеті Львова, починаючи з 1925 року — доцент, а з 1931 року — професор юридичних наук Польщі, декан факультету інженерії. У міжвоєнний період він читав лекції у Львівському зовнішньоекономічному університеті та Університеті Яна Казимира у Львові. Він заснував Товариство будівництва панорами Старого Львова 1938 рокуStatut Stowarzyszenia Towarzystwo Budowy Panoramy Plastycznej Dawnego Lwowa . — Lwów 1938. — S. 13.. Він був постійним членом казино, а також Літературного-мистецького кола у ЛьвовіSprawozdanie Wydziału Kasyna i Koła Literacko-Artystycznego we Lwowie za czas od 1 kwietnia 1934 do 31 marca 1935 przedłożone Walnemu Zgromadzeniu w dniu 29 maja 1935. — Lwów 1935. — S. 34..
У травні 1939 року він був обраний ректором Львівської політехніки на 1939—1940 навчальний рікProf. Wereszczyński rektorem Politechniki Lwowsk. // Gazeta Lwowska, Nr 105 z 11 maja 1939. — S. 3.Władze Politechniki Lwowskiej // Gazeta Lwowska, Nr 155 z 13 lipca 1939. — S. 2.. Після початку Другої світової війни й агресії СРСР у Польщі, 15 жовтня 1939 року знятий радянською окупаційною владою. Після нападу Німеччини на СРСР у червні 1941 року під час німецької окупації він працював лектором політичного права в підпільному Львівському університетіJan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. — S. 146., а також викладав історію дипломатії на таємному Дипломатичному Студіум Львівського університетуJan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. — S. 147..
Автор «Робота античності та її ренесансу» (1934). Після війни він переїхав до Кракова і перебував під наглядом Служби Безпеки ПНРJan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. — S. 192..
Відзнаки Командорський хрест ордена Відродження Польщі (1937, «за заслуги на полі наукової праці»)Odznaczenia w dniu Święta Niepodległości // Gazeta Lwowska, Nr 258 z 13 listopada 1937. — S. 3. Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (2 травня 1923)Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 . — Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — S. 30.
Примітки
Джерела Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. Portret kresowej uczelni. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. — s. 225—226. ISBN 978-83-7188-964-6