І-14 (АНТ-31) — радянський винищувач, тип «швидкий». Другий серійний винищувач, який був створений конструкторською бригадою Сухого П.Й. під загальним керівництвом Туполева А.Н. в Конструкторському відділі дослідного літакобудування в Москві. Перший політ здійснив в 1933 році. В конструкції літака було застосовано багато нових конструктивних та технологічних рішень, які раніше в радянському літакобудівництві не використовувались.
В серійне виробництво був прийнятий доопрацьований варіант І-14 біс (АНТ-31 біс), спочатку планувалось випустити малу серію з 50 літаків. Але з них було побудовано та передано в експлуатцію ВПС тільки 15 примірників. Причиною зупинки виробництва стала поява більш швидкого та дешевого у виробництві винищувача І-16 конструкції Полікарпова М.М.
Літно-технічні характеристики Літак І-14 мав наступні основні характеристикиhttp://www.airwar.ru/enc/fww1/i14.html Уголок неба. И-14: ЛТХ Значення Модифікація І-14 (головний) Розмах крила, м 11.20 Довжина літака, м 6.11 Площа крила, м2 16.93 Вага порожнього літака, кг. 1170 Нормальна злітна вага, кг. 1540 Двигун 1 ПД М-25 (Wright R-1820 Cyclone-F3) Потужність, к. с. 1 х 712 Максимальна швидкість, км/год. біля землі 357 Максимальна швидкість, км/год. на висоті 449 Крейсерська швидкість, км/год 343 Практична дальність, км. 600 Практична стеля, м. 9430 Екіпаж, чол. 1 Озброєння 2 х 45-мм пушки АПК-11 та 2 х кулемета ШКАС
Примітки
Джерела Шавров В. Б. История конструкций самолётов в СССР до 1938 г.