Естебан Каналь (; 19 квітня 1896, Чиклайо — 14 лютого 1981, Варезе) — перуанський і італійський шахіст.
Шахова кар'єра Народився в Перу. Правила шахів вивчив у 1914 році, коли навчався в Європі. 1916 року виграв першість шахового товариства в Лейпцигу, одного з найсильніших у НімеччиніCanal E. Estrategia de puestos de avanzada, p. 7.
Надалі виступав переважно в Італії, де проживав до кінця життя. Першого міжнародного успіху досягнув 1923 року на турнірі в Трієсті, де посів 2-ге місце (позаду Пауля Йонера). У наступних роках здобув низку значущих результатів, зокрема, поділив 2-ге місце в Мерано (1926, позаду Едґара Колле, разом з Давидом Пшепюркою i Рудольфом Шпільманом), посів 2-ге місце в Будапешті (1932), посів 1-ше місце в Будапешті (1933), поділив 1-2-ге місце в Реусі (1936), посів 1-ше місце в Реджо-Емілія (1947), двічі поділив 2-3-те місце у Венеції (1947 i 1948, позаду Мігеля Найдорфа, разом з Гедеоном Барцою), а також посів 1-ше місце у Венеції (1953).
1950 року в Дубровнику єдиний раз у кар'єрі взяв участь у шаховій олімпіаді, представляючи Перу на 1-й шахівниці i здобувши 4 очка в 15 партіях. Того самого року ФІДЕ присудила йому звання міжнародного майстра, а 1977 року — почесного гросмейстерa, за виступи в минулому.
За даними ретроспективної рейтингової системи Chessmetrics, найвищий рейтинг мав станом на березень 1934 року — 8-ме місце у світі.
Автор виданого 1948 року в Мілані підручника гри в міттельшпілі під назвою Strategia de Avamposti. 1951 року написав книжку, присвячену турнірові в Реджо-Емілії (I Torneo internationale di schacchi Reggio Emilia).
Естебан Каналь переміг у партії, яку названо Безсмертна перуанська партія. Вона відбулась 1934 року під час сеансу одночасної гри в Будапешті проти невідомого суперника. У тій партії, яка тривала лише 14 ходів, він пожертвував обидві тури, потім ферзя і завершив поєдинок матом БоденаGameKnot: annotated chess game — The Peruvian Immortal Game:
1.e4 d5 2.e: d5 H: d5 3.Sc3 Ha5 4.d4 c6 5.Sf3 Gg4 6.Gf4 e6 7.h3 G: f3 8.H: f3 Gb4 9.Ge2 Sd7 10.a3 O-O-O?? (diagram) 11.a: b4!! H: a1+ 12.Kd2! H: h1 13.H: c6+! b: c6 14.Ga6#
Примітки
Література Litmanowicz W., Giżycki J. Szachy od A do Z. — Warszawa, 1986. — T. I. — S. 130. ChessBase Megabase 2008
Посилання