Джеймс Бра́ун (; *3 травня 1933, Барнвелл, Південна Кароліна, США — 25 грудня 2006, Атланта, Джорджія, США) — американський співак, визнаний однією з найвпливовіших постатей у попмузиці XX століття. «Хрещений батько соула», «містер Please Please Please» та «містер Динаміт», як він сам себе називав. За більш ніж 50-річну кар'єру вплинув на розвиток кількох музичних жанрів. Працював у таких жанрах, як госпел, ритм-енд-блюз, фанк.
Браун почав свою кар'єру як співак госпелу в Токкоа, штат Джорджія. Він приєднався до вокальної групи Gospel Starlighters (яка пізніше перетворилася на ), заснована Боббі Бердом, у якій він був вокалістом. Вперше з'явився у центрі уваги громадськості наприкінці 1950-х років як учасник гурту The Famous Flames із хітовими синглами «Please, Please, Please» та «». Його слава досягла свого піка в 1960-х роках з концертного альбому та хітових синглів, такі як «», «» та «».
Наприкінці 1960-х Браун перейшов від блюзу та заснованих на госпелі форм та стилів до глибоко «африканізованого» підходу до створення музики, який вплинув на розвиток фанк-музики. До початку 1970-х років Браун повністю встановив фанк-звук після створення групи з такими синглами, як «Get Up (I Feel Like Being a) Sex Machine» і «». Він також став відомий піснями соціальної спрямованості, у тому числі хітом 1968 року «Say It Loud – I’m Black and I’m Proud».
Музика спирається на широкий арсенал ударних та духових інструментів, як вокаліст Браун відзначається міцним, виразним голосом. Його вокальна техніка, повна фіоритур і прикрас, робить його найвпізнаванішим з вокалістів соулу. Також Браун вирізнявся екстатичним емоційним сценічним амплуа, що було проявом харизми артиста. Джеймс Браун був дуже плідним творцем — упродовж своєї довгої кар'єри, що тривала з кінця 1950-х до початку 1980-х років, він щорічно випускав по 4 альбоми, а у рекордному 1968 році — 9 альбомів. Його кар'єра була перервана фінансовими та правовими складнощами, які призвели до суперечливого кримінального процесу (ухилення від оподаткування) та ув'язнення. В кінці 1990-х Браун повернувся на сцену, однак він вже не досягав попередньої популярності. Браун продовжував виступати та записувати до своєї смерті від пневмонії у 2006 році. Браун був зарахований в 1 клас Національної зали слави ритм-енд-блюзу у 2013 році як музикант, а потім у 2017 році як автор пісень.
Браун записав 17 синглів, які посіли перше місце в Hot R&B/Hip-Hop Songs. Він також є рекордсменом за кількістю синглів, що увійшли до чартів Billboard Hot 100, але не посіли перше місце. Браун отримав нагороди від багатьох організацій, а також був включений до Зали слави рок-н-ролу та Зали слави піснярів. В аналізі по чартах Billboard з 1942 по 2010 Браун займає перше місце в списку 500 кращих музикантів. У 2004 році журнал «Rolling Stone» помістив його на сьоме місце у списку найвидатніших музикантів епохи рок-н-ролу. Rolling Stone також назвав Брауна найдосвідченішим музикантом усіх часів. Знявся у кількох фільмах.
Дискографія {| cellpadding=0 cellspacing=15 |- |width="50%" valign="top"| 1959 Try Me! 1959 Please Please Please 1960 Think 1961 James Browns Presents His Band 1961 The Amazing James Brown 1961 Night Train 1962 Shout & Shimmy 1962 Tours the U.S.A. 1962 Jump Around 1963 Live at the Apollo (1963) 1963 Prisoner of Love 1964 Pure Dynamite! Live at the Royal 1964 Showtime 1964 Out of Sight 1964 Grits & Soul 1965 Papa's Got a Brand New Bag 1965 James Brown Plays James Brown 1965 Papa's Got a Brand New Bag 1966 I Got You (I Feel Good) 1966 James Brown Plays New Breed 1966 It's a Man's Man's Man's World 1966 Handful of Soul 1966 Mighty Instrumentals 1966 James Brown Sings Christmas Songs 1967 Sings Raw Soul 1967 Live at the Garden 1967 James Brown Plays the Real Thing 1967 Cold Sweat 1968 I Can't Stand Myself When You Touch Me 1968 I Got the Feelin' 1968 James Brown Plays Nothing But Soul 1968 Live at the Apollo (1968) 1968 James Brown Sings out of Sight 1968 James Brown Presents His Show of Tomorrow 1968 Soul Party 1968 A Soulful Christmas 1968 A Thinking About Little Willie 1969 Say It Loud, I'm Black and I'm Proud 1969 Gettin' Down to It 1969 It's a Mother 1969 The Popcorn 1969 Plays Rhythm & Blues 1969 Excitement 1970 Ain't It Funky 1970 Soul on Top 1970 It's a New Day — So Let a Man Come In |width="50%" valign="top"| 1970 Sex Machine (live) 1970 Hey America 1971 She Is Funky Down Here 1971 Hot Pants 1971 Revolution of the Mind (live) 1971 Super Bad (live) 1971 Soul Brother No. 1 1972 There It Is 1972 Get on the Good Foot 1973 Black Caesar 1973 Slaughter's Big Rip-Off 1973 The Payback 1974 Hell 1974 Reality 1975 Sex Machine Today 1975 Everybody's Doin' the Hustle 1976 Get up Offa That Thing (1976) 1976 Bodyheat 1976 Hot 1977 Mutha's Nature 1977 Strangers 1978 Jam/1980's 1978 Take a Look at Those Cakes 1979 The Original Disco Man 1979 Mister Dynamite 1980 People 1980 Hot on the One (live) 1980 Soul Syndrome 1981 Nonstop! 1981 The Third Coming 1981 Live in New York 1981 Special 1982 Mean on the Scene (live) 1983 Bring It On! 1985 Live in Concert 1986 Gravity 1988 I'm Real 1991 Love Over-Due 1992 Universal James 1995 Live at the Apollo 1995 1998 I'm Back 1999 The Merry Christmas Album 2001 Get up Offa That Thing (2001) (live) 2002 Super Bad — Live 2002 Startime Live 2002 In Concert (live)
Примітки
Література Peter Shapiro, "James Brown", in Rob Young (ed.), The Wire Primers: A Guide to Modern Music'', London: Verso, 2009, pp. 71—76.