Мінерали абісофобні (, ; ) — мінерали, не стійкі на великих глибинах внаслідок того, що розкладаються там вуглекислотою (наприклад, силікати кальцію, воластоніт та ін.), а також внаслідок процесів відновлення, окиснення та ін. Від грецьк. «абіссос» — безодня і «фобео» — боюся (Д.С. Коржинський, 1940).
Література
Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.