PKMYT1 () – асоційована з мембраною тирозин- та треонін-специфічна протеїнкіназа, залучена до регуляції клітинного циклу. Відкрита у 1995 році як відповідальна за інгібіторне фосфорилювання циклін-залежної кінази 1.
Кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 16-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 499 амінокислот, а молекулярна маса — 54 521.
Кодований геном білок за функціями належить до трансфераз, кіназ, серин/треонінових протеїнкіназ, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як клітинний цикл, ацетилювання, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з АТФ, нуклеотидами, іонами металів, іоном магнію. Локалізований у мембрані, ендоплазматичному ретикулумі, апараті гольджі.
Структура Загальна структура PKMYT1 в цілому є типовою для негістидинових протеїнкіназ та сформована двома доменами, поєднаних шарнірною ділянкою. N-термінальний домен утворений п'ятьма β-листками і αC-спіраллю, яка оточує АТФ-зв'язуючу щілину, а також містить гнучку багату глицином P-петлю, що утворює верхню поверхню АТФ-зв'язуючої кишені. C-термінальний домен складається головним чином з α-спіралей і містить каталітичний жолоб, розділений на дві частини. Фронтальний фрагмент складає основу АТФ-зв'язуючої кишені, а частина, розміщена позаду включає регуляторні ділянки ферменту і формує його каталітичний сегмент, що містить конформаційно рухливу активаційну петлю з консервативним DFG-мотивом та каталітичний аспартат (Asp233).
Кіназний та АТФ-зв'язуючий домени PKMYT1 і WEE1 характеризуються високим ступенем подібності - 53,6% та 76.2% відповідно, а головні структурні відмінності між протеїнами здебільшого локалізовані в αC-спіралі та активаційній петлі. Тим не менше, незначні розбіжності амінокислотних послідовностей ензимів спричиняють суттєву несхожість у їх функціонуванні. Так, заміна в складі P-петлі негативно зарядженого залишку глутамату у WEE1 (Glu309) на більш позитивний серин в PKMYT1 (Ser120) виявляється критичною, оскільки визначає більш широку субстратну специфічність MYT1 в порівнянні з партнером по підродині. Також примітно, що в складі DFG-мотиву WEE1 містить залишок лейцину замість фенілаланіну у PKMYT1.
Література
Примітки
Див. також Хромосома 16