Бо́жич — у міфології південних слов'ян — син верховного бога, «творця блискавки».
Божич — уособлення Сонця, яке щороку вмирає й народжується (співзвучно з давньоримським східним культом Sol Invictus). Риси культу Божича перенесені в християнську релігію: у сербів, хорватів, словенців свято «Різдво Христа» називається «Божичем», у болгар — «Божиком».
Примітка
Джерело
Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — С. 15