Процес «МОГИФЛОК» — спеціальний спосіб збагачення корисних копалин, спосіб селективної масляної агрегації вугілля, місточкової гідрофобної флокуляції, розроблений наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років Інститутом збагачення твердого палива (ИОТТ) у місті Люберці, Московської області. Розробники — М. А. Борц, В. Острий.
Спосіб призначений для регенерації шламових вод вугільнозбагачувальних фабрик. Першу пілотну установку було споруджено на Жильовський дослідно-промисловій збагачувальній фабриціХацько Олег Олександрович Дослідження і удосконалення технології масляної агломерації для збагачення і зневоднення дрібнодисперсного вугілля — реферат з теми випускної роботи.. Продуктивність першої установки становила до 100 кг/год. Установка вирішувала наступні завдання: акумулювання шламу вугілля у бункері; сухе подрібнення в кульовому млині (клас −0,074 мм, крупність 95%); приготування суспензій з добавкою рН-регулятора; агітацію водо-вугле-масляної суспензії; обезводнення вуглемасляних агрегатів на віброгрохоті та фільтрувальній центрифузі; очистка відходів від масел.
На установці проведено випробовування технології «МОГИФЛОК» на високодисперсних (90-95% класу −0,074 мм) вугільних шламах зольністю 17-42% з вугілля марок К та ОС. Найкращі результати показали 20% шлам при Qм=8-12 мас.% і 40% шлам при Qм=10-20 мас.%. Зольність концентрату становила 8-15%, відходів — 60-82%. Вологість концентрату 30-35%.
Метод «МОГИФЛОК» може бути використано на збагачувальних фабриках невеликої потужності для виведення мулів з водношламової системи, що одночасно покращить роботу флотаційно-фільтраційної дільниці.
Див. також Спеціальні методи збагачення корисних копалин Масляна агломерація вугілля
Примітки
Література В. Білецький, П. Сергєєв, Ю. Папушин. Теорія і практика селективної масляної агрегації вугілля. — Донецьк: Грань. — 1996. — 286 с. Исследовать процесс обогащения угольных шламов с использованием органических соединений на установке «Могифлок»: Отчет о НИР(Заключительный)/ ИОТТ. рук. М. А. Борц. — № ГР 01840068107. инв7 № 2984/2. — М., 1984. — 89 с.